Кремль опинився на порозі складного вибору, у той час як західні країни готуються до найбільш напруженого літа з початку повномасштабного конфлікту. Російський лідер Володимир Путін опинився у ситуації, де будь-який сценарій ескалації війни здатен завдати серйозних втрат режиму. Західні спеціалісти прогнозують, що Москва може вжити нестандартних заходів, які змінять хід бойових дій. Про це йдеться в матеріалі «Главкома» з посиланням на аналітичну колонку Гідеона Рахмана в Financial Times.
Можливі сценарії розвитку ситуації
Оглядач наголошує на тому, що останні удари України по паливній інфраструктурі Росії значно загострили кризу постачання пального на території країни, що стало однією з ключових причин найбільшої паливної кризи за останні десятиліття. Це підштовхує частину європейських і західних лідерів до думки про поступові зміни влади і балансу сил на користь України.
Водночас практично ніхто не очікує, що Путін добровільно визнає поразку. Саме тому західні союзники розглядають кілька основних варіантів розвитку подій:
- Активізація наступальних операцій із метою переламати ситуацію силовим методом.
- Використання тактичної ядерної зброї як важеля впливу.
- Пряме зіткнення із країнами НАТО, що несе ризик відкритої війни з Альянсом.
- Посилення гібридних дій: диверсії, кібератаки й удари по критичній інфраструктурі держав Заходу.
Статус російських військ і втрати
Згідно з оцінками фінської аналітичної групи Black Bird Group, станом на червень Росія зазнала чистих територіальних втрат уперше з початку 2023 року. Західні джерела інформують, що щомісяця російські військові втрачають близько 35 тисяч загиблими і пораненими. Військовий потенціал РФ продовжує стрімко знижуватися, що призводить до додаткового тиску на Кремль.
Перешкоди для Кремля у реалізації екстремальних дій
Рахман акцентує увагу на тому, що оголошення нової масштабної мобілізації може викликати серйозні соціальні проблеми і внутрішнє невдоволення в Росії. Водночас застосування ядерної зброї має загрозу викликати безпосереднє втручання Заходу у військові дії. Одним із стримуючих чинників є й позиція Китаю, який неодноразово попереджав Москву про неприпустимість ядерної ескалації.
Ще одним із потенційних сценаріїв є провокації у бік країн Балтії або Польщі, але пряма військова атака на членів НАТО залишається малоймовірною через загрозу масштабної відповідної реакції Альянсу.
Найбільш імовірний розвиток конфлікту
Financial Times вказує на те, що найбільш реальною формою подальшої ескалації є гібридна війна. Вона включає в себе:
- Кібератаки на критичну інфраструктуру
- Диверсійні операції
- Пошкодження підводних комунікацій і енергетичних систем
- Інші приховані кроки, що вже викликали занепокоєння у західних спецслужб
З огляду на це, експерти вважають, що жоден із перерахованих сценаріїв не гарантує Кремлю стратегічної переваги. Якщо Україна разом із міжнародними партнерами зможуть підтримувати тиск на Росію найближчими місяцями, то до кінця року Москва може змушена буде відмовитися від максималістських цілей і перейти до пошуку варіантів завершення війни.
Перспективи змін у Росії
Раніше керівник військової розвідки Швеції Томас Нільссон зазначив, що навіть зміна влади в Росії після правління Володимира Путіна навряд чи означатиме суттєву зміну зовнішньополітичного курсу. Проблема полягає не лише в особистості диктатора, а й у сформованій системі державного управління, а також у настроях значної частини російського суспільства.
Водночас, за словами Нільссона, російська економіка вже переживає серйозні виклики, хоча ознак швидкого падіння нинішнього режиму поки що немає.
Путін може вдатися до відчайдушного кроку
Фото: росЗМІ
Читайте також:
👉 Путін вразливий, як ніколи раніше. Британські аналітики пояснили, що відбувається у Кремлі
