Російська економіка наразі перебуває під значним тиском, що змушує Володимира Путіна прагнути заспокоїти політичну еліту, натякаючи на можливе наближення кінця війни в Україні. Під час промови на параді 9 травня Кремлівський лідер несподівано заявив, що конфлікт «добігає кінця». Цей відхід від звичної агресивної риторики аналітики пов’язують із спробою створити ілюзію швидкого завершення війни, орієнтуючись на конкретного адресата — президента США Дональда Трампа, як повідомляє «Главком» із посиланням на CNN.
На відміну від попередніх років, Путін не підкреслював обов’язкове виконання всіх завдань «спецоперації», що може свідчити про зміну настроїв у Росії. Тамтешнє суспільство та еліти дедалі більше виснажуються від затяжного та витратного конфлікту.
Окрім цього, у дипломатичній площині Путін запропонував залучити колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера в якості посередника для налагодження прямих переговорів з Європою. Незважаючи на значне підірвання його репутації на Заході через зв’язки з російським енергетичним сектором, цей крок слід розглядати як спробу ускладнити реальні миротворчі зусилля та привернути увагу Вашингтона.
Проте сам парад на Красній площі виявив слабкість російського режиму. Захід пройшов майже без демонстрації військової техніки, а його проведення стало можливим лише завдяки указу Володимира Зеленського, який призупинив обстріли цієї території. Цей крок сприймався як символічне приниження для Кремля.
Сьогодні російська влада стикається із суттєвим падінням морального духу та посиленим економічним тиском. Ресурси у вигляді в’язнів та бідних верств населення майже вичерпані, тому режим змушений мобілізувати до армії студентську молодь середнього класу, що викликає невдоволення навіть у московських елітах. Існують припущення, що політична позиція Путіна може важко пережити цей конфлікт, через що він через державні медіа намагається заспокоїти свою оточення натяками на швидке закінчення бойових дій.
Водночас Україна, незважаючи на гострий дефіцит особового складу, демонструє переваги завдяки використанню робототехніки та безпілотних апаратів. Технологічні досягнення Києва дозволяють не лише утримувати фронт, а й залучати нових партнерів, зокрема країни Перської затоки, які шукають захисту від іранських безпілотників. Росія, намагаючись подолати цей технологічний розрив, не встигає за темпами розвитку українських сил. Україна продовжує боротьбу, маючи власний потенціал, навіть після скорочення військової підтримки з боку США. Очевидно, що віра Путіна у необмеженість російських ресурсів виявилася хибною, а його останні заяви можуть свідчити про усвідомлення неминучості завершення війни.
До того ж, президент України Володимир Зеленський підписав указ щодо проведення параду 9 травня в Москві. В документі, зокрема, йдеться:
– «Враховуючи численні прохання та гуманітарні міркування, обумовлені перемовинами з американською стороною від 8 травня 2026 року, постановляю: дозволити 9 травня 2026 року провести парад у місті Москва (Російська Федерація).
– На час параду (з 10:00 за київським часом 9 травня 2026 року) територіальний квадрат Красної площі виключити з плану застосування української зброї.»
Традиційно святкування 9 травня в Москві було важливим інструментом демонстрації військової потуги і ідеологічної впевненості Кремля. Однак цьогорічні урочистості перетворилися на символи вразливості російського режиму.
Рішення Путіна радикально обмежити масштаби параду та відмовитися від звичного маршу важкої бронетехніки стало публічним приниженням. Це підтверджує, що війна проти України дедалі більше переходить із поля бою у сферу боротьби за вплив і контроль над внутрішніми настроями.
Святкування 9 травня у Москві цього року тривало лише 45 хвилин і супроводжувалося безпрецедентними заходами безпеки:
1. Повне відключення інтернету у центральній частині міста.
2. Посилене патрулювання району.
3. Відсутність наземної військової техніки на Красній площі — замість неї на великих екранах транслювалися зображення машин.
4. В небі можна було побачити лише авіаційну складову параду.
Поряд із Володимиром Путіним на трибунах перебували лідери Білорусі, Казахстану та Узбекистану. Уперше в історії російських парадів участь у заході взяли військові з Північної Кореї, чию присутність виправдали бойовим досвідом, здобутим у Курській області.
Ці факти свідчать про значні зміни у форматі й символіці одного з найбільш важливих для Кремля заходів.
