Ветеран із Кропивницького Микола Лялін перейняв досвід адаптивного спорту у США та розповів про плани для Кіровоградщини
Як виникла ідея навчальної поїздки до Колорадо
У серпні 2026 року шість ветеранів із різних регіонів України відправились у навчальну поїздку до штату Колорадо (США), організовану благодійною організацією Anchor Fund Foundation. Мета — перейняти передовий досвід одного з найвідоміших центів адаптивного спорту – Adaptive Sports Center, що вже більше трьох десятиліть допомагає людям з інвалідністю через спорт.
На відміну від звичних реабілітаційних поїздок, організатори вирішили змінити підхід:
- залучити українських інструкторів адаптивного спорту,
- навчити їх найкращим методикам та практикам,
- щоб вони могли розповсюджувати знання в своїх громадах та допомагати іншим.
«Краще навчити ловити рибу, ніж щоразу давати її на обід» — пояснює ідею Микола Лялін.
Вибір учасників та представництво малих громад
Загалом від України обрали шестеро ветеранів, враховуючи, що учасники повинні були представляти невеликі громади, де адаптивний спорт розвивається слабше через обмежені ресурси. Микола відзначає, що великі міста, як Київ, мають більше підтримки і доступу до спорядження, тож головну увагу приділили регіонам, де досвіду поменше.
Адаптивний спорт: прості рішення, які змінюють життя
Під час стажування у США ветерани вивчали інноваційні, але в той же час прості та доступні способи організації спортивних активностей для людей з різними видами інвалідності. Микола підкреслив, що доступність — це не завжди про мільйонні інвестиції в технології, а радше про правильний підхід і креативність:
- Використання підручних матеріалів для створення пристосувань.
- Індивідуальні рішення — адже кожна людина унікальна, і універсальні варіанти працюють не завжди.
«Наприклад, щоб людина з однією рукою змогла повноцінно веслувати на каяку, зовсім не потрібні складні механізми — достатньо закріпити весло карабіном до рятувального жилета».
Цей приклад яскраво ілюструє, що інклюзивність можна забезпечувати навіть без дорогого обладнання — треба лише бажання та кмітливість.
Як США навчаються у українців
Навчання пішло в обоє напрямки: українські ветерани не лише переймали досвід колег із США, а й ділилися власними напрацюваннями. Особливо це стосувалося адаптивної стрільби з лука — дисципліни, якої поки що немає в американському центрі.
«Американські інструктори зізналися, що не очікували таких способів переправ у мотузковому парку, які ми їм показали. Для них це було відкриття, а нам — впевненість, що варто розвиватися далі».
Сходження на Крестед-Бютт: великий виклик із адаптацією
Особливим моментом поїздки стало сходження на вершину Крестед-Бютт висотою 3707 метрів над рівнем моря у Скелястих горах, маршрут якої спеціально адаптований для людей з різними інвалідностями, зокрема ампутаціями.
- Нижня частина тропи облаштована інструкторами, щоб забезпечити безпечний доступ.
- Верхня частина маршруту природно адаптована багатократним потоком туристів.
- Для підтримки рівноваги використовуються великі трекінгові палиці.
«Я ходив без повноцінної ноги, і мені це вдалося, — розповідає Микола. — Якщо трасу грамотно підготувати, такі підйоми стають цілком доступними».
Альпінізм у такому форматі — це не лише фізичне тренування, а й потужний психологічний складник реабілітації, який надає впевненість і силу рухатися вперед.
Зустрічі в аеропорту і культура турботи
Враження ветерана від США доповнила і увага до людей із інвалідністю в аеропорті:
«Коли працівники дізналися, що ми — ветерани України, нас провели без черги, попри численні інші пасажири. Це була щира турбота, що дуже зворушує серце».
Плани в Кропивницькому: що варто очікувати найближчим часом
Отримані знання та ідеї вже готують до реалізації у місцевому ветеранському просторі громадської організації «Мобільна волонтерська група».
Ось що планують впровадити найближчим часом:
- Навесні запустити адаптивний альпінізм із попередньою підготовкою маршрутів.
- Створити реабілітаційний кемп із мотузковим парком власного виробництва.
- Розвивати напрям адаптивного велоспорту, попри необхідність у фінансуванні для якісного обладнання.
Важливо, що адаптивний спорт потрібен не лише військовим та ветеранам, а й усім людям із інвалідністю, які прагнуть активного життя. Микола Лялін наголошує на важливості підтримки цієї сфери місцевою владою.
Підписуйтеся на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber і TikTok.
