Щорічні “Весняні зустрічі” Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Світового банку, які проходять з 12 по 18 квітня у Вашингтоні, цього року головною темою зробили війну. Вже ніхто не уточнює, про яку саме війну йдеться: конфлікт між США та Ізраїлем з однієї сторони та Іраном – це ключова загроза для світової економіки.
МВФ оцінює економічний удар, спричинений цією війною, як один із найпомітніших за останні десятиліття. 14 квітня головний економіст МВФ П’єр-Олів’є Гурінш презентував звіт під назвою “Глобальна економіка в тіні війни”. У ньому сучасну енергетичну кризу порівняли з подіями 1973-1974 років, коли вартість бареля нафти зросла з 3 до 11 доларів, що призвело до стрибка інфляції та світової економічної кризи.
Особливістю нинішньої кризи є те, що вона стала черговим посиленням низки сусідніх криз, кожна з яких погіршує наслідки попередньої. Світ не встиг оговтатися від пандемії COVID-19, як розпочалася війна Росії проти України. Після цього — торговельні війни за часів адміністрації Трампа, а зараз — конфлікт на Близькому Сході.
У звіті МВФ наведені основні чинники, які посилюють економічну нестабільність:
- геополітична напруженість (війни і конфлікти);
- зростання державних боргів;
- торговельні суперечки між країнами;
- потенційні ризики, пов’язані з впровадженням штучного інтелекту.
Водночас фактор штучного інтелекту розглядається і як позитивний чинник, який може сприяти швидкому зростанню продуктивності праці. Серед позитивних перспектив — можливе прискорення розвитку альтернативних джерел енергії під впливом поточної енергетичної кризи.
Головний висновок експертів МВФ такий: глобальна економіка перебуває на межі рецесії, поки триває війна на Близькому Сході. Негативні наслідки відчує населення як багатих, так і бідних країн. Найуразливішими залишаються бідні держави-імпортери енергоресурсів, де і без нових викликів було чимало економічних проблем.
Ціни на нафту: три можливі сценарії
У звіті також описано три варіанти розвитку подій залежно від тривалості й інтенсивності війни на Близькому Сході.
-
Оптимістичний сценарій:
Війна триватиме кілька тижнів. Середньорічна ціна нафти в 2026 році складе близько 82 доларів за барель. Світова інфляція при цьому прогнозується на рівні 4,4 %. -
Поміркований сценарій:
Конфлікт триватиме до кінця року. Ціна на нафту зросте до 100 доларів за барель. Інфляція підвищиться до 5,4 %. - Найгірший сценарій:
Війна і перебої з постачанням енергоресурсів з Перської затоки продовжаться і в 2027 році. Тоді середньорічна вартість бареля нафти досягне 126 доларів. Інфляція у 2026-2027 роках перевищить 6 % у світовому вимірі. При цьому в країнах із розвиненою економікою інфляційні показники будуть нижчими за середні, а в бідних країнах із нестабільною економікою — значно вищими.
Ілюстрацією наслідків конфлікту є супутникові знімки, наприклад пожежа на нафтосховищі в Омані після удару іранського дрона у березні 2026 року, що призвело до збоїв у постачанні.
Прогнози економічного зростання
МВФ знизив прогноз темпів зростання світової економіки у 2026 році до 3,1 % порівняно з 3,4 % у 2024–2025 роках. Якщо війна триватиме і енергетична криза посилиться, зростання може зменшитися до критичних 2 %, що фактично означатиме рецесію. Наразі експерти відзначають погіршення ситуації, яке поки що знаходиться в межах оптимістичного та помірного сценаріїв.
Що це означає для України
Українська економіка значною мірою потерпає від війни і повністю залежить від зовнішньої фінансової підтримки. Лише в межах програми EFF МВФ передбачено 130 мільярдів доларів для підтримки країни. Прогнозуємо, що валовий внутрішній продукт (ВВП) України зростатиме на 2 % у 2026 році і 3,5 % у 2027 році. Інфляція очікується на рівні 6,1 % у 2026 році і 7,7 % у 2027 році.
Як і в багатьох інших країнах, що розвиваються, прогнозується девальвація гривні, подорожчання енергоресурсів, продуктів харчування, добрив, а також зростання вартості послуг.
Окрім цього, кількість коштів від донорів, ймовірно, зменшиться. На тлі збільшення оборонних витрат урядам доведеться виділяти більше коштів на підтримку соціально незахищених верств населення, які також відчуватимуть вплив економічної кризи.
Російський фактор
Звіт МВФ також констатує, що Росія може отримати додатковий прибуток від експорту нафти, використовуючи ті експортні термінали, які залишилися функціональними після початку конфліктів. Навіть за оптимістичного сценарію середня річна ціна нафти в 82 долари за барель підвищила прогнозоване зростання ВВП Росії на 2026 рік на 0,3% — до 1,1% у 2026-2027 роках.
Водночас цей приріст вважається незначним і не дасть суттєвих переваг для Росії. МВФ описує стан російської економіки як “короткочасну стійкість”, яка незабаром може бути підірвана системним виснаженням через тривалість війни.
Економіка Росії перебуває у стані “воєнного часу”: початкове зростання наповнення бюджету за рахунок нафтогазових доходів і стрімкий перехід на “воєнні рейки” тимчасово підтримали виробництво. Однак із кінця 2024 року ситуація погіршується — Росія вже не здатна нарощувати виробництво. Зростають ціни, збільшується дефіцит бюджету.
Автори звіту відзначають, що у воюючих країнах державний борг, як правило, зростає приблизно на 14 % ВВП за три роки. Це змушує уряди економити на медицині, освіті та врешті-решт на фінансуванні збройних сил.
Крім того, глобальний економічний спад негативно позначиться і на російській економіці.
У рамках форуму розмови зі співрозмовниками з Південно-Східної Азії демонструють, що багато хто за кордоном не розуміє, що війна в Україні все ще триває, дивуючись, чи люди там взагалі продовжують жити. Західні медіа висловлюють співчуття українцям, проте визнають, що в умовах постійної оптимізації ресурсів на висвітлення війни вже не вистачає ні часу, ні можливостей.
Ключові теги: війна, економіка, криза, МВФ.
