Безпритульні тварини в Олександрівці: проблема, яка турбує всіх
На перший погляд, цей кадр міг би виглядати кумедно і навіть викликати усмішку підписом на кшталт «Чотириногі покупці». Проте насправді собаки, які зображені на фото, — безпритульні, що створює небезпеку для мешканців селища Олександрівка, що на Кропивниччині. Їхня поведінка часом буває непередбачуваною: від мирної й спокійної — до агресивної, тому багатьом людям зустріч з ними доставляє занепокоєння.
Проблема безхатніх тварин, особливо собак, не зникає вже не перший рік. Жваві обговорення у соціальних мережах та постійні звернення свідчать про те, що тема гостра і досі актуальна. Передусім турбує питання безпеки для дорослих і дітей, які мешкають у селищі.
Статистика травмувань через укуси собак
Лікар-травматолог Євгеній Дяченко з КНП «Олександрівська лікарня» наводить свіжі дані по укушеннях:
- 2024 рік — звернулися 45 осіб, 38 з них отримали щеплення;
- 2025 рік — допомогу потребували 33 людини, 32 вакциновані;
- початок 2026 року — вже 18 звернень, 17 осіб пройшли вакцинацію.
Незважаючи на відсутність єдиного централізованого реєстру по Україні, ці дані узгоджуються з офіційною статистикою, де головними винуватцями укусів залишаються собаки та коти, як домашні, так і безпритульні.
Що було раніше: шляхи пошуку рішень
До 2024 року реагування місцевої влади на цю проблему було дуже стриманим: відсутність фінансування вважали головною перепоною. Згодом ситуація почала змінюватися: тепер говорять про можливість виділення коштів на стерилізацію собак та створення притулку — але лише після того, як будуть забезпечені першочергові витрати.
В кабінеті колишнього селищного голови обговорювалися деталі проєкту притулку, а місцем його розташування обрали колишнє приміщення дитсадка у селі Китайгород. Це дало нову надію мешканцям, адже утримання тварин у відповідності до санітарних вимог — вимога часу.
Що відбувається зараз
Заступниця селищного голови, яка тимчасово виконує функції керівника, Тетяна Половенко, підтвердила, що проєкт притулку в Китайгороді перебуває в активній стадії. Наразі:
- Ведуться роботи з благоустрою території, починаючи з покосу трави;
- Обирають співробітників для майбутнього закладу;
- Проводиться пошук і планування фінансування за рахунок різних джерел.
Ретельно прораховують приблизний кошторис на будівництво вольєрів, карантинних приміщень, ветеринарного пункту, закупівлю кормів і медикаментів, оплату праці персоналу та санітарне обслуговування.
Після затвердження бюджетних розрахунків інформація буде опублікована для громадськості. Влада також планує щорічно підтримувати цю програму, виділяючи гроші виключно на гуманітарні заходи — відлов, стерилізацію, вакцинацію зокрема від сказу, що будуть виконувати ліцензовані ветеринарні клініки.
Мешканці несуть відповідальність
Складно точно оцінити кількість безпритульних собак на вулицях, адже часто вони ходять і поодинці, і зграями. Мешканці зазначають, що їхня кількість зростає, тож небезпека стає реальною. У цьому винні не лише безпритульні тварини, а й самі люди, які:
- не дбають про стерилізацію власних вихованців;
- породжують небажане потомство;
- підкидають цуценят і кошенят на вулицю, під магазини чи подвір’я.
З позитивного — на центральному ринку Олександрівки все більше людей намагаються знайти новий дім для тварин, що є гарною ознакою відповідального ставлення па громаду.
Визнані випадки покарань за «підкидання» тварин
Незвична, але важлива новина — у грудні минулого року в місті Богуслав Київської області суд оштрафував жінку, яка залишила цуценят біля магазину. Вона заплатила штраф у розмірі 5100 гривень за жорстоке поводження з тваринами, згідно зі статтею 89 КУпАП. Зоозахисники вважають, що це покарання має бути довшим і жорсткішим, проте це перший крок до серйознішої відповідальності.
Як вирішують проблему сусіди
Проблема безпритульних тварин гостра також у сусідніх громадах Чигирині і Знам’янці, проте там вже є певні позитивні зрушення.
Чигирин: програми і активність
Чигиринська міська рада створила програму регулювання кількості безпритульних тварин на 2020–2024 роки. У 2021 році в рамках цієї ініціативи проводився відлов і стерилізація собак за підтримки організації «Чотири лапи Україна». Колаборація продовжувалась і в наступні роки, хоч у 2022 році через воєнний стан фінансування припинили.
У 2024 році чинна нова програма на 2024–2026 роки, що передбачає:
- оплату праці спеціаліста, який курує процес;
- стерилізацію у спеціалізованих центрах;
- закупівлю кормів для тварин.
Притулку небагато, тож мешканці самотужки годують і доглядають безхатьків, прагнучи знайти їм домівку. Навіть школярі та молодь реалізували проєкт із надання допомоги, забезпечивши собак теплими будками, кормом та засобами догляду.
Знам’янка: волонтерський рух і підтримка
У Знам’янці активна діяльність з підтримки безпритульних веде громадська організація «Дай лапу» під керівництвом Богдани Стоян. Вона існує з 2015 року й наголошує на масовій стерилізації та чіпуванні як ключових заходах боротьби з проблемою.
Минулого року організації вдалося стерилізувати близько трьох тисяч тварин, здебільшого безкоштовно для власників. Важливу роль відіграють просвітницькі кампанії у соцмережах, які підвищують відповідальність громади.
Щоправда, фінансування переважно базується на пожертвах, а робота й турбота про безхатченків переважно волонтерська.
Кам’янка: приклад ефективної співпраці
У Кам’янці, що за 15 км від Олександрівки, ситуація виглядає найкраще. Благодійний фонд «Крок до тварин» вже кілька років утримує сучасний притулок, облаштований завдяки місцевій владі та спільним зусиллям волонтерів.
Світлана Лук’яненко, керівниця фонду, розповідає, що:
- спочатку притулок був маленькою спорудою, але завдяки підтримці перетворився на сучасний центр;
- міська рада виділяє кошти на стерилізацію, ліки, корми та оплату праці;
- запроваджуються програми безкоштовної стерилізації для мешканців.
За її словами, боротися потрібно не з тваринами, а з безпритульністю як явищем — так можна домогтися реального прогресу.
Чи є надія для Олександрівки?
У селищі також є люди, щирі прихильники і захисники тварин, які намагаються робити свою частину роботи, хоча їхня діяльність поки що не дуже публічна. Від влади очікують підтримки і активної позиції — вже напрацьовані плани на наступний рік.
До того ж, поки безхатченки вільно пересуваються вулицями, медична установа забезпечена вакцинами від сказу. За словами директорки «Олександрівської лікарні» Алли Гресь, в запасі є 152 дози вакцини, що вистачає для лікування близько 30 постраждалих (5 доз на одну людину).
