НМТ-2027: Як зменшити стрес і зберегти справедливість для учнів
Обговорення майбутнього національного мультипредметного тесту (НМТ) 2027 року викликає чималий резонанс серед учителів, батьків і школярів. Тема дуже болюча, адже освітній процес п’ятий рік поспіль відбувається в умовах тривожної та нестабільної реальності.
Президентська ініціатива: зменшення навантаження на учнів
Глава держави Володимир Зеленський наголосив на необхідності знизити навантаження на дітей, які під час війни продовжують навчання. Міністр освіти Андрій Бутенко відгукнувся на це, зазначивши, що робота триває для втілення завдання Президента — зробити НМТ більш ефективним та менш виснажливим для учнів.
Це дійсно правильний напрямок. Важливо пам’ятати про соціальну рівність — дитина, яка сумлінно займалась, попри страхи та перебої з електропостачанням, заслуговує на справедливі умови для демонстрації своїх знань. Але коли доводиться складати одразу по чотири предмети протягом одного дня, це стає своєрідною лотереєю на витривалість нервової системи. На третій-четвертій годині учень просто стомлюється і втрачає концентрацію.
Безпековий контекст: як організувати іспит у воєнний час
Не будучи експертом у сфері безпеки, все ж слід врахувати реалії сьогодення. Малоймовірно, що ближче до травня-червня 2027 року ситуація кардинально зміниться. Тому оптимальним варіантом вважається проведення всієї сесії НМТ у захисних сховищах без зайвих перерв, пов’язаних із сигналами тривоги.
Адаптація до цих умов потребує:
- збільшення кількості підходящих укриттів для іспитів;
- проведення тестування у дві зміни з чітким розподілом учасників;
- формат, який дозволяє уникати конгресів і збирати менші групи одночасно.
Ідеальний формат тестування: як зменшити стрес і покращити якість
Ще на початку 2023 року пропонував таку схему:
- Першого дня – тести з української мови та математики, із загальним часом від 150 до 180 хвилин.
- Другого дня – історія України та один предмет на вибір, із часом виконання 120–150 хвилин.
Цей формат зберігає оптимальний баланс навантаження і дозволяє робити перерви, які дуже потрібні для психологічного розвантаження. Наприклад, 60 хвилин на перший предмет, потім 20 хвилин відпочинку і ще 60 хвилин на другий.
Щоб уникнути плутанини і зайвих стресів, пропонується розділяти потоки абітурієнтів на дві зміни:
- перша зміна починає тестування о 10:00;
- друга змінюється о 15:00.
Так кожен вступник складає предмети у два різні дні, у фіксований час, що сприяє концентрації та зменшує перевантаження.
Перескладання та модернізація системи оцінювання
Ідея розділення предметів також підтримує концепцію можливості перескладання, яка широко використовується у світі. Якщо нинішня схема: 120 хвилин на два предмети одночасно — не враховує нюанси щодо часу, витраченого на кожен предмет окремо.
Наприклад, якщо абітурієнт успішно здал українську мову, але хоче перескласти математику, постає питання: скільки часу на це відводити, адже повторне виділення повних 120 хвилин здається неправильним. Винесення предметів у окремі сесії розв’язує цю складність і робить процес прозорішим та справедливішим.
Погляд у майбутнє: повернення класичного ЗНО
Після завершення війни головним завданням має стати повернення традиційного зовнішнього незалежного оцінювання. Пропозиції включають:
- математику двох рівнів — базового і поглибленого, відповідно до НУШ (нової української школи);
- оцінювання за 12-бальною системою, що відповідає ДПА (державній підсумковій атестації);
- надання університетам права самостійно визначати, який сертифікат (базового чи поглибленого рівня за 200-бальною системою) вони приймають для вступу на різні спеціальності.
Можливо, аналогічну концепцію варто застосувати і до інших предметів. Це дозволить враховувати індивідуальні потреби студентів та специфіку кожної спеціальності, хоча це питання потребує додаткового обговорення з експертами.
Автор: Олександр Істер, учитель-методист, автор підручників та навчальних посібників з математики.
