Коли я читаю нові перехоплення ГУР, мене вражає не лише жорстокість окремих епізодів. Найбільше б’є інше. Те, наскільки буденно в російській армії звучать слова про катування, побори, підвали, зникнення і відправку поранених на штурм. У свіжому матеріалі воєнної розвідки йдеться про 5-ту окрему гвардійську мотострілецьку бригаду РФ, яку самі ж окупанти називають “штрафною” та “розхідним матеріалом”. ГУР оприлюднило одразу два перехоплення розмов, які показують внутрішню кухню цього підрозділу без прикрас.
Про що саме йдеться у новому перехопленні ГУР
За даними ГУР, перехоплені розмови стосуються військових 5-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади РФ, військової частини 41698. Українська розвідка наголошує, що цей підрозділ сформували ще у 2014 році на тимчасово окупованій території України. В оприлюднених розмовах російські військові фактично самі описують, як працює система насильства всередині їхньої частини. Вони говорять про катування власних солдатів, побори з виплат за поранення, відправку скалічених людей на бойові завдання і колосальні втрати, через які батальйони доводиться постійно доукомплектовувати.
Історія, яка проходить крізь обидва перехоплення, пов’язана з військовим на ім’я Дзатте Мамітов. Саме на його прикладі ГУР показує, як поранений російський солдат спершу стає джерелом грошей для командирів та військової поліції, а потім зникає в системі, яка не лишає шансів ні на захист, ні на справедливе розслідування. За повідомленням розвідки, Мамітов отримав тяжкі поранення, однак після лікування зіткнувся не з допомогою, а з тиском, побиттям і вимогами віддати частину компенсації. Після цього, як стверджує ГУР, його відправили на чергове завдання, а згодом офіційно визнали зниклим безвісти 20 квітня 2025 року.
Чому ця історія виходить за межі одного епізоду
Такі перехоплення ГУР важливі не тільки як інформаційний удар по російській пропаганді. Вони дають змогу побачити, як російська армія поводиться не лише з українцями, а й зі своїми ж людьми. У цих записах немає пафосу. Немає вигаданого “героїзму”. Є лише груба розмова про те, що поранений боєць із травмованою ногою має йти вперед, бо наказ уже віддали. Є пряма мова про те, що батальйон оновлюється щонайменше двічі на місяць. Є визнання, що людей там буквально не залишається.
Для читача в Україні це ще й важливе нагадування, що воєнні злочини Росії не виникли раптово у 2022 році. Вони мають довгу історію. Верховний комісар ООН з прав людини у своїх звітах документував викрадення, тортури, незаконні утримання та вбивства, які чинили підтримувані Росією збройні формування на Донбасі ще з 2014 року. Тобто сьогоднішнє перехоплення ГУР не відкриває якусь нову реальність. Воно радше підтверджує, що механізми насильства, які роками діяли на окупованих територіях, нікуди не зникли.
Як самі окупанти описують 5-ту бригаду РФ
У розмовах, оприлюднених ГУР, один із російських військових прямо називає 5-ту бригаду “найбільш бридкою” і “розхідним матеріалом”. Це сильна фраза не тому, що вона емоційна. Вона сильна тому, що походить зсередини. Не від українських військових, не від журналістів, не від експертів. Це говорить людина, яка має безпосередній контакт із системою.
Особливо показовим є опис темпу втрат. За словами окупанта, батальйон оновлюється мінімум двічі на місяць, а полк фактично переживає повне перезавантаження кожні два місяці. Це не просто розмова про кадровий хаос. Це маркер того, що особовий склад сприймається як витратний ресурс. Саме тому поранених можуть відправляти вперед, а їхні скарги губляться в ланцюгу командирів, військової поліції та пропагандистів.
Поранений солдат як джерело виплат
Мене в цій історії зачепив ще один момент. У перехопленнях звучить мотив грошей. Не в сенсі забезпечення. Не в сенсі компенсацій для родини. А в сенсі примусу віддати частину виплати командиру чи іншим людям у підрозділі. За версією ГУР, саме такою була одна з ланок тиску на Дзатте Маміотова після поранення. Коли він не погодився, далі пішли побиття, підвал, катування і зникнення.
Це дуже важлива деталь для розуміння того, як працює російська армія на нижньому рівні. Там насильство стає не тільки інструментом дисципліни. Воно стає способом заробітку. Поранений боєць перетворюється на джерело коштів. Якщо він не платить, його можна зламати, ізолювати або просто позбутися. Саме тому тема катувань у російській армії тут тісно пов’язана з темою корупції, безкарності й криміналізації командування.
Від “Оплоту” до гвардійського звання
ГУР нагадує, що історія 5-ї бригади РФ тягнеться від угруповання “Оплот”, яке з’явилося ще у 2014 році на окупованій Донеччині. Згодом підрозділ доріс до бригади, а потім був інтегрований у російську військову систему. Із 1 січня 2023 року, за даними української розвідки, ця бригада офіційно входить до складу 51-ї гвардійської загальновійськової армії ЗС РФ. А 5 грудня 2024 року указом Володимира Путіна їй присвоїли почесне звання “гвардійська”.
Тут є дуже показовий контраст. Публічно Кремль роздає гучні статуси, створює героїчний образ і пакує все це в телевізійну картинку. Усередині ж, якщо вірити перехопленням ГУР, діє логіка підвалу, рекету і штурмів без шансу вижити. Саме через це нове перехоплення ГУР звучить не як окрема сенсація, а як ще один документ про реальний стан підрозділів РФ.
Не перший епізод жорстокості у цьому підрозділі
Українська розвідка вказує, що злочини цього формування фіксували ще з перших років війни на Донбасі. Окремо в матеріалі ГУР згадується і справа Рассела Бентлі, американця, який підтримував проросійські сили і працював із російськими державними медіа. У вересні 2024 року Reuters повідомляло, що російський слідчий комітет заявив про завершення розслідування і звинуватив трьох російських військових у катуванні Бентлі до смерті в окупованому Донецьку у квітні 2024 року.
Цей факт має значення не через біографію самого Бентлі. Він важливий тому, що показує масштаб внутрішнього насильства. Якщо система пожирає навіть людей, які відкрито працювали на російську сторону, то говорити про захист рядового солдата там узагалі не доводиться.
Навіщо Росії пропаганда навколо таких бригад
У перехопленнях є ще одна лінія, яка заслуговує на окрему увагу. Російський військовий говорить про роль телеведучого та пропагандиста Володимира Соловйова, який, за його словами, приїздив до бригади і допомагав гасити скандал навколо скарг. У матеріалі ГУР стверджується, що після масових звернень військових ситуацію подали так, ніби командування працює “добре”, а самі солдати просто брешуть.
Для мене це один із найточніших штрихів до всієї картини. Російська армія тримається не лише на примусі, а й на постійному інформаційному прикритті. Якщо десь виринає історія про катування, її треба перекрити репортажем. Якщо з’являються свідчення про побори, треба підмінити їх сюжетами про “мужність”. Якщо зникає боєць, завжди можна розчинити його в сухому формулюванні “безвісти зниклий”.
Часті запитання
Що саме оприлюднило ГУР у новому матеріалі
ГУР МО України оприлюднило два перехоплення розмов російських військових, у яких ідеться про насильство, великі втрати, побори з виплат за поранення та відправку поранених солдатів на штурм у 5-й бригаді РФ.
Який підрозділ згадується в перехопленнях
У матеріалі йдеться про 5-ту окрему гвардійську мотострілецьку бригаду РФ, військову частину 41698, яка має довгу історію участі у війні проти України ще з 2014 року.
Хто такий Дзатте Мамітов і чому його історія важлива
Це російський військовий, чию історію ГУР використало як приклад внутрішнього насильства у підрозділі. За даними розвідки, після тяжкого поранення він зазнав тиску, катувань і зрештою зник у системі, де командування та силові структури не забезпечили жодного захисту.
Чому перехоплення ГУР викликало резонанс
Резонанс виник через те, що жорстокість і безкарність описують самі російські військові. Це не зовнішня оцінка, а свідчення зсередини, які показують повсякденну практику насильства в окремому підрозділі російської армії.
Чи підтверджували міжнародні організації тортури на окупованих територіях
Так. У звітах ООН з прав людини неодноразово фіксувалися випадки викрадень, незаконних утримань, катувань і вбивств на окупованих територіях України. Це створює ширший контекст для розуміння нових даних, які оприлюднило ГУР.
Чому ця тема важлива для українського читача
Такі матеріали допомагають зрозуміти, як насправді функціонує російська армія, якими методами вона утримує дисципліну і як приховує злочини. Це важливо і для інформаційної картини війни, і для документування воєнних злочинів Росії.
