За період з початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, тобто з 2022 року до початку березня 2026 року, відбулося 1387 випадків зміни підпорядкування релігійних громад. Зокрема, ці громади, раніше належні до Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), перейшли до Православної церкви України (ПЦУ). Про це повідомив перший заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович.
Лідерами за кількістю переходів серед областей є Хмельницька, Київська, Волинська, Житомирська та Вінницька області. Водночас у двох останніх роках у Хмельницькій і Київській областях зафіксовано суттєве зниження кількості таких переходів:
- У Хмельницькій області у 2024 році 37 громад УПЦ МП приєдналися до ПЦУ, а у 2025 році – лише 12. Для порівняння, у 2022 році тут відбувся перехід 127 громад, у 2023 році – 119.
- На Київщині протягом 2022–2023 років 228 релігійних громад вийшли з УПЦ МП та увійшли до ПЦУ, а за 2024–2025 роки таких громад було 78.
Одночасно спостерігаються й позитивні тенденції у інших регіонах, де зростає кількість переходів. Зокрема, Чернівецька та Чернігівська області демонструють збільшення кількості громад, що змінюють підпорядкування. Так, на Буковині у 2025 році 38 релігійних громад УПЦ МП перейшли до ПЦУ, що значно більше порівняно з 7 громадами у 2024 році.
Водночас протягом минулого року у восьми областях – Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Тернопільській та Херсонській – не було зафіксовано жодного переходу релігійної громади з УПЦ МП до ПЦУ.
За інформацією обласних військових адміністрацій, на початок 2025 року мережа УПЦ МП налічувала:
- 10 118 об’єктів, серед яких:
- 9 792 релігійні громади,
- 210 монастирів,
- 34 братства,
- 17 місій,
- 16 діяльних духовних навчальних закладів.
У той же час ПЦУ на початок 2025 року мала у своєму розпорядженні:
- 8 511 об’єктів, включно з:
- 8 291 релігійною громадою,
- 91 монастирем,
- 14 братствами,
- 35 місіями,
- 26 духовними навчальними закладами.
20 березня 2025 року, після тяжкої хвороби, відійшов у вічність Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Його смерті передувало перебування у лікарні. Уже наступного дня після похорону Філарета семеро архієреїв Української православної церкви Київського патріархату оголосили про обрання новим патріархом архієпископа Сумського Никодима, при цьому частина голосів була віддана дистанційно через онлайн-голосування.
Окремо варто відзначити аномальний рівень підтримки владики Никодима у Facebook-спільноті, яка поширює проросійські наративи.
Також один із впливових митрополитів ПЦУ, зберігаючи анонімність, наголосив на моральній проблематиці дій групи архієреїв, яка достроково «вознесла» Никодима на патріарший престол. За його словами:
- Обрання нового патріарха ще до поховання Філарета є недопустимим, адже з позиції християнської традиції душа померлого перебуває на землі протягом 40 днів після його смерті.
- Він навів приклад із практики: при смерті священика парафіяни часто просять не призначати нового настоятеля у цей період.
- Дії архієреїв можуть завдати шкоди їхній духовній спадщині, тому важливо завжди передбачати подальші наслідки рішень.
Ці зауваження вказують на складність і суперечливість процесів, які наразі відбуваються у церковному середовищі України.
Ілюстрації до тексту:
- Фото, що ілюструє зображення церков та релігійного життя, від depositphotos.com та glavcom.ua.
- Графіки та інфографіка, що підкреслюють динаміку переходів громад між конфесіями.
Цей матеріал засвідчує складну ситуацію у сфері релігійної ідентифікації і конфесійної належності в Україні на п’ятому році війни — як із зростаючою кількістю переходів у деяких областях, так і з уповільненням або припиненням таких процесів в інших.
