Конференція, що об’єднала провідних експертів і науковців України, була присвячена всебічному аналізу сучасних підходів до політики пам’яті, збереження історичної спадщини, меморіалізації та формування національної ідентичності. Враховуючи виклики війни та складні постколоніальні трансформації, учасники заходу прагнули виробити конкретні рекомендації для державних та культурних інституцій. Мета — забезпечити їх скоординовану діяльність у надзвичайно чутливій сфері колективної пам’яті.
Серед основних напрямків конференції були:
– політика національної пам’яті та її організаційно-інституційний аспект;
– вплив російсько-українського збройного конфлікту на історичну свідомість і самоідентифікацію громадян;
– аналіз постколоніальних і травматичних наративів у громадському дискурсі;
– роль освіти, культурних інституцій, медіа та мистецьких ініціатив у формуванні українського простору пам’яті;
– застосування цифрових платформ, створення віртуальних музеїв та використання сучасних технологій у меморіалізації.
У дискусіях взяли участь провідні фахівці різних галузей:
1. Олексій Дніпров — ректор Київського національного університету будівництва і архітектури, доктор юридичних наук;
2. Олександр Алфьоров — голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук;
3. Ігор Пошивайло — генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, кандидат історичних наук;
4. Валерій Смолій — директор Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, академік НАН України;
а також інші науковці й представники державних і культурних установ.
Під час урочистого відкриття конференції Ігор Пошивайло виокремив значення Музею Революції Гідності в контексті формування нової української пам’яті:
«Ми перебуваємо в епоху становлення нового національного простору пам’яті, який твориться не лише завдяки офіційним рішенням інституцій чи державним стратегіям, а й через життєвий досвід мільйонів українців: захисників і захисниць, цивільних громадян, вимушених переселенців, волонтерів та місцевих громад, котрі одночасно переживають біль втрат і демонструють неабияку стійкість».
Практичні напрацювання конференції вже втілилися у підписанні меморандуму про співпрацю між Київським національним університетом будівництва і архітектури та Українським інститутом національної пам’яті. Цей документ створює інституційну базу для координації спільних зусиль у збереженні й популяризації історичного надбання.
Організатори заходу відзначають, що пам’ять про Героїв Небесної Сотні тісно інтегрується з нинішнім досвідом українського суспільства, яке переживає масштабну війну та сплачує високу ціну за свободу. Майдан, як символ протесту та боротьби, залишається не лише історичним фактом, а й живим простором пам’яті, який об’єднує людей навколо цінностей свободи та людської гідності.
Подальші плани учасників конференції передбачають продовження вироблення спільних комплексних рішень у сфері політики пам’яті, а також активне забезпечення синергії між усіма залученими інституціями. Як уже повідомлялося раніше, роботи з розвитку Музею Революції Гідності тривають.
Формування єдиного спільного простору пам’яті — це один із ключових факторів збереження національної консолідації в умовах війни. Конференція об’єднала провідні наукові та культурні установи України, що дає змогу формувати узгоджену стратегію державної політики в галузі меморіалізації. Особливо важливо це для Києва, адже столиця є центром відповідних інституцій, і рішення, ухвалені на таких форумах, безпосередньо впливатимуть на те, як місто зберігатиме та передаватиме пам’ять про поточний конфлікт наступним поколінням.
Раніше ми повідомляли, що Верховна Рада розблокувала будівництво Музею Революції Гідності. Також важливо відзначити презентацію у Києві міжнародного навчального курсу, спрямованого на оцінку воєнних збитків культурній спадщині.
