Після першочергового зниження на початку повномасштабної війни в Україні відзначається знову зростання кількості звернень щодо випадків булінгу у навчальних закладах. Батьки свідомо уникають відкритих конфліктів зі школами, адміністрації переважно прагнуть не виносити проблеми назовні, а кількість випадків цькування фіксують не лише серед дітей, а й серед дорослих. Більш розгорнутий аналіз наведений у матеріалі ресурсу «ГОРДОН».
Масштаби і динаміка булінгу в освітніх закладах
За інформацією сервісу відкритих даних Opendatabot, згідно з даними Національної поліції України:
- У 2023 році було зафіксовано 285 випадків булінгу у школах.
- Станом на 2024 рік складено вже 107 протоколів.
- Аналітики відзначають зростання кількості випадків цькування на 8% у порівнянні з попереднім роком, однак ці цифри поки не досягли довоєнних показників.
- У 2023 році правоохоронці в середньому складали 32 протоколи на місяць навчального року, тоді як у 2021 цей показник дорівнював 37.
Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що у 2024 році до секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло майже у тричі більше скарг про булінг у школах порівняно з 2023 роком.
Попри це, аналітики відзначають певне поліпшення: за підсумками поточного року складено на 18% менше протоколів, ніж за аналогічний період 2025 року (у середньому 27 протоколів на місяць).
Булінг з боку дорослих
Найчастіше випадки цькування фіксуються серед дітей та підлітків. У 2025 році понад половина справ стосувалася булінгу з боку малолітніх (до 14 років) та неповнолітніх (14–18 років). Правоохоронці склали 164 відповідні протоколи.
Водночас зросла кількість випадків булінгу з боку дорослих: у 2025 році поліція зафіксувала 65 таких випадків, що на 14% більше порівняно з попереднім роком.
За словами адвокатки і голови комітету НААУ з питань сімейного права Лариси Гретченко, зниження статистики у 2022 році навряд чи означало реальне зменшення булінгу. Причинами могли бути:
- Перехід на дистанційне навчання,
- Психологічний стрес через війну,
- Менша готовність батьків і шкіл офіційно повідомляти про конфлікти.
За її словами, нинішня ситуація, ймовірно, свідчить про відновлення активнішої фіксації подібних випадків.
Сервіс Opendatabot також зазначає, що швидко зростає кількість справ про повторний або груповий булінг, учинений дорослими. У 2025 році таких протоколів було в 1,5 раза більше, ніж у 2024-му.
Натомість груповий булінг серед дітей та підлітків поступово зменшується; найбільше таких інцидентів зафіксовано у 2023 році.
Активність судових розглядів
Зросла частка справ про булінг, які доходять до судового розгляду:
- У 2021 році, до початку війни, рішення ухвалювали у 55% випадків.
- У 2025 році цей показник збільшився до 75%.
- У 2024 році статистика дещо нижча – судові рішення ухвалені у 41% справ.
Практично всі справи щодо повторного або групового булінгу з боку дорослих у 2025 році було розглянуто судами: рішення винесено у 15 із 16 випадків.
Причини та характер цькування у школах
Офіційна статистика не завжди повністю відображає реальний масштаб проблеми. Кількість звернень від батьків та учасників освітнього процесу значно перевищує справи, що доходять до поліції або суду, зауважує Лариса Гретченко.
За її словами, серед основних причин, через які батьки уникають конфлікту з навчальними закладами, є:
- Відсутність альтернатив, адже школа часто залишається єдиним доступним місцем навчання у громаді,
- Неможливість або складність переведення дитини до іншого закладу чи зміни форми навчання,
- Страх перед конфліктом із школою, тиск колективу,
- Сумніви в ефективності офіційних звернень для захисту дитини.
Водночас адміністрації шкіл часто прагнуть «вирішити питання внутрішньо», аби уникнути скандалів та зберегти репутацію закладу. Проте, тепер потенційна відповідальність керівників за неналежне реагування на булінг стала реальністю завдяки сформованій судовій практиці.
Аналітики відзначають, що у 2023 році через неповідомлення про булінг було складено 16 протоколів на керівників навчальних закладів, що на 23% більше порівняно з довоєнним періодом. При цьому суди ухвалюють рішення в таких справах дедалі частіше — торік у 88% випадків.
Важливим є створення системи, за якої школа буде зацікавлена не приховувати інциденти, а своєчасно, професійно та безпечно на них реагувати, враховуючи інтереси як дитини, так і педагогічного колективу, підкреслила експертка.
Рекомендації адвоката
Лариса Гретченко наполягає на зміні державної політики у сфері булінгу, спрямованій на:
- Профілактику й раннє виявлення конфліктів,
- Надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу,
- Розвиток культури ненасильницької комунікації,
- Використання медіації як ефективного засобу врегулювання конфліктів у колективах за участі дітей.
Вона наголосила, що збільшення розмірів штрафів чи термінів відповідальності залишатиметься реакцією на вже критичні ситуації, а не дієвим інструментом для їх профілактики чи належного захисту дітей.
