Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інформацію про складові та електронні компоненти іноземного походження, що застосовуються в оновленій модифікації російського безпілотного літального апарата «Герань-5», а саме моделі К5-К.
На початку осені 2026 року російські збройні сили почали використовувати нову версію безпілотника «Герань-5» для нанесення ударів по українських містах. За своєю аеродинамічною конструкцією та технічними характеристиками цей апарат уже можна віднести до категорії малогабаритних крилатих ракет.
Українські фахівці ГУР дослідили один із зразків, який з певних причин приземлився майже неушкодженим посеред українського поля, що дало змогу ретельно вивчити його конструкцію та оснащення.
Планер «Герань-5» К5-К зберігає аеродинамічну схему попередньої версії безпілотника: несуче крило прямої стріловидності розміщене за схемою верхньоплана, а хвостове оперення складається з одного кільця з нерухомими стабілізаторами та рулем напрямку.
Розміри нової версії К5-К менші порівняно з попередньою версією «Герань-5»:
– довжина К5-К становить 4 метри, тоді як у попередника вона становила 6,5 метра;
– розмах крил становить 3 метри порівняно з 3,2 метра у попередньої моделі.
Крім того, російські конструктори покращили аеродинамічні характеристики фюзеляжу з метою підвищення швидкості та літаючої висоти безпілотника.
Зокрема:
– максимальна робоча висота польоту зросла з 5 до 6 кілометрів;
– крейсерська швидкість перевищує 450 км/год;
– під час окремих маневрів максимальна швидкість може досягати 1000 км/год.
Дальність польоту залишилася на рівні 1000 км, а вага бойової частини становить 90 кг. В дослідженому зразку встановлено термобаричну боєголовку моделі ТББЧ-90.
За інформацією ГУР, авіоніка К5-К ідентична електронному оснащенню останніх версій іншого російського реактивного безпілотника — «Герань-4 Сікер». Серед виявлених компонентів були:
– польотний контролер;
– інерціальна навігаційна система SADRA seeker із модулем МОХ;
– локалізована копія 16-елементної CRP-антени Harxon GI-006;
– трекер;
– mesh-модем та інше обладнання.
Особливу увагу привертає наявність блоку нової оптико-електронної кореляційної системи «Сусанін», раніше виявленої у безпілотнику «Герань-4». Ця система забезпечує порівняння зображень, отриманих з оптичного датчика, із зразками-еталонами, що зберігаються в пам’яті мікрокомп’ютера. Така технологія гарантує відповідність маршруту ракети або БпЛА заданій траєкторії — від точки запуску аж до цільової локації.
У модифікації К5-К замість традиційних оптичних сенсорів до системи «Сусанін» підключено камеру подвійного діапазону. Обробка інформації з камери та її зіставлення з еталонним зображенням здійснюється мікрокомп’ютером Coke Pi — китайським аналогом Raspberry Pi, розміщеним у пластиковому корпусі з відповідним маркуванням.
Подібний блок раніше виявляли також у БпЛА «Гербера-2», але там він мав іншу назву — «Сосиска» — і призначався для захоплення та супроводу перехоплювачів.
Як силову установку росіяни застосовують турбореактивний двигун ТРД-200, який виробляється в Алабузі з комплектуючих китайського походження.
Під час аналізу К5-К українські фахівці ідентифікували 93 електронні компоненти іноземного виробництва. Найбільше серед них — продукції американських виробників (52 компоненти). По 10 компонентів імпортовано з Китаю та Швейцарії відповідно.
ГУР наголошує, що Росія продовжує приховувати маркування використаних електронних пристроїв, зокрема цифрових сигнальних процесорів (DSP) виробництва Texas Instruments та інерціальних модулів виробництва Murata.
Розвідка підкреслює, що виявлені деталі підтверджують залежність російського військово-промислового комплексу від імпортних поставок. За словами експертів ГУР Міністерства оборони України, такі факти свідчать про ефективність санкцій, які створюють серйозні труднощі для російських ланцюгів постачання: збільшуються вартість, строки доставки та ризики зриву постачань. Отже, посилена системна робота з санкційного тиску й контроль за дотриманням обмежень може суттєво ускладнити спроможність агресора продовжувати війну.
Відповідні дані опубліковані на порталі War&Sanctions.
Російські реактивні безпілотники типу «Герань-5» під час маневрів можуть розвивати швидкість до 1000 км/год. Про це повідомив фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов.
За кілька місяців Росія збудувала масштабну базу для запуску ударних безпілотних апаратів у Ростовській області. Комплекс розташований поблизу військового аеродрому Міллерово і після завершення будівництва зможе забезпечувати до 100 запусків безпілотників щоденно. За оцінками американських спеціалістів, цей об’єкт можуть використовувати, зокрема, для запуску нових реактивних дронів «Герань-5».
