Після початку російсько-української війни Москва традиційно була ініціатором потужних ударів. Однак нинішні операції Києва, спрямовані на максимальне зниження доходів Кремля від нафтогазового сектору, повністю змінили динаміку конфлікту.
За даними видання «Главком» з посиланням на The New York Times, систематичні атаки українських далеких безпілотників та крилатих ракет на паливну інфраструктуру Росії, розташовану вглибині території ворога, фактично перенесли бойові дії на російську землю. Зокрема, у квітні та травні цього року було нанесено удари по нафтопереробному заводу в Туапсе — курортному місті на Чорноморському узбережжі. Ці атаки призвели до найбільшого екологічного лиха за кілька десятиліть: понад 60 км берегової лінії зазнали забруднення нафтою, на міста насунувся токсичний смог, а місцеве населення масово скаржиться на симптоми інтоксикації повітрям.
Російські чиновники та прихильники влади намагалися мінімізувати масштаби катастрофи з метою збереження туристичного сезону. Очищення проводиться поверхово на пляжах, у той час як забруднення ґрунтів і водних артерій фактично ігнорується. У цьому контексті варто відзначити:
– Російська система ППО виявляється неспроможною забезпечити комплексний захист великої території, що ускладнює попередження нових атак.
– Нафтогазові компанії несуть значні збитки через втрату десятків мільйонів барелів експорту.
– Витрати на локальні заходи безпеки, зокрема встановлення металевих сіток, зростають.
– Аналітики звертають увагу на те, що під загрозою нових ударів інвестиції у модернізацію заводів стають економічно недоцільними, що ставить під сумнів перспективи розвитку галузі.
Крім безпосередніх економічних та екологічних наслідків, ці українські атаки — включно з недавнім масштабним ударом по Московській області, де постраждали нафтопереробні заводи та паливні комплекси — руйнують внутрішній соціальний контракт між Кремлем і російським суспільством. Перш ніж війна стала такою відчутною, більшість росіян розглядавали її як подію, що відбувається далеко від них. Зараз же населення стикається з:
1. Масовою евакуацією з уражених територій.
2. Обмеженням доступу до інтернету в межах заходів безпеки.
3. Неможливістю державних структур захистити власний регіон від ударів.
За результатами соціологічних досліджень, проведених урядовою організацією Фондом громадської думки (ФОМ), частка росіян, які вважають українські удари найбільш важливою новиною, зросла з 2% у лютому до 18% у травні. Така трансформація спричиняє перегляд підтримки військових дій серед мешканців РФ.
Зазначимо, що з 16 квітня цьогоріч українські безпілотники неодноразово завдавали ударів по нафтовій інфраструктурі Росії, викликавши чотири масштабні пожежі саме в Туапсе. У квітні 2026 року зафіксовано рекордну кількість таких атака за останні чотири місяці — щонайменше 21 удар по нафтовим переробним заводам, нафтопроводах і морських об’єктах, у тому числі експортних терміналах.
Згідно з інформацією агентства Bloomberg, попередній місячний рекорд за числом ударів по російських нафтових об’єктах припадав на грудень 2025 року. Проте квітень 2026 року перевершив цей показник, ставши найактивнішим місяцем з часу початку активних бойових дій у цьому напрямку.
