Прем’єр-міністр Великобританії піддався шахрайському обміну повідомленнями з фейковою помічницею Трампа
Несподіване спілкування прем’єра з “Сьюзі Вайлз”
Прем’єр-міністр Великобританії Енді Бернем коротко переписувався з особою, яку він вважав головною асистенткою Дональда Трампа, Сьюзі Вайлз. Їхній обмін повідомленнями був нетривалим і не мав значущого змісту, але викликав занепокоєння самого прем’єра.
Незабаром політик запідозрив шахрайство й вирішив звернутися до відповідних служб безпеки, аби розслідувати ситуацію. Офіційної інформації про точний час цих подій наразі немає, а речниця Бернема утрималася від публічних коментарів, посилаючись на давню політику з питань національної безпеки.
Кого ж імітували шахраї?
За словами анонімного джерела в уряді, особа, яка нібито була Сьюзі Вайлз, насправді виявилася шахраєм. Вайлз — одна з найближчих радників Дональда Трампа, яка координувала його передвиборчу кампанію 2024 року та управляла його апаратом у Білому домі з 2025 року.
Як відомо, ще раніше The Wall Street Journal повідомив про випадки, коли сенатори, губернатори та бізнесмени отримували дзвінки або повідомлення від людини, яка видавала себе за Вайлз. Саме вона згодом повідомила про злом особистого мобільного телефону.
- Федеральні правоохоронні органи вже розпочали розслідування цих інцидентів.
Інші випадки відомих політиків, що постраждали від підробок
Схожі шахрайські інциденти не є поодинокими в політичному світі:
- У 2024 році Дейвід Кемерон, ексміністр закордонних справ Великої Британії, вів відеодзвінок і переписувався з шахраєм, який видавав себе за колишнього президента України Петра Порошенка.
- У 2018 році Борис Джонсон у ролі міністра закордонних справ мав 18-хвилинну телефонну розмову з особою, яка називала себе прем’єр-міністром Вірменії. Під час розмови обговорювалися теми, пов’язані з Володимиром Путіним і отруєнням Сергія Скрипаля у Солсбері.
Що це означає для політичної безпеки?
Підроблені акаунти і шахрайські контакти серед політичних лідерів несуть реальну загрозу національній безпеці і підривають довіру між ключовими державними діячами. Важливість оперативного реагування на такі інциденти важко переоцінити, особливо у світі, де цифрові комунікації стають основним інструментом взаємодії.
Деталі співпраці між прем’єром Бернемом та службами безпеки лишаються закритими, але цей випадок нагадує про потребу постійного пильнування даних і комунікацій у вищих ешелонах влади. Безпека державних діячів і їхніх контактів — питання першочергове.
