Війна в Україні перетворилася на арену високих технологій. Небо над країною рясніє дронами розвідувальними та бойовими, а безпілотні катери вже завдали значної шкоди російському флоту в Чорному морі. Наразі Україна розгорнула масштабну програму з впровадження озброєних наземних роботів.
Наземні роботизовані системи (UGV), як їх іменують у українській армії, продемонстрували велику ефективність на полі бою. Існують повідомлення про те, що ці роботи успішно відбивали атаки російських військ і навіть брали в полон солдат противника. За словами військових, українські та російські бойові роботи вже “зустрічалися” на лінії фронту, при цьому без участі живих бійців.
Командир батальйону UGV у бригаді K2 ЗСУ, Олександр Афанасьєв, заявляє, що це перший у світі подібний підрозділ. Один із методів застосування роботів — оснащення їх кулеметами Калашникова. Майор Афанасьєв підкреслює, що такі системи вогнем покривають зони, куди піхотинці не ризикують ступити, а UGV можуть безпечно і ефективно виконувати бойові завдання.
Окрім кулеметників, батальйон використовує так званих “камікадзе” — роботів із вибухівкою на батарейках, які ліквідовують ворожі укриття та позиції. На відміну від гудіючих у повітрі дронів, ці наземні роботи майже безшумні, що позбавляє супротивника попередження про наближення атаки.
Заступник командира танкового батальйону 33-ї окремої механізованої бригади, відомий під позивним “Афган”, розповідає:
– Один із українських роботів із кулеметом влаштував засідку на російський бронетранспортер,
– Другий тривалий час захищав позицію ЗСУ.
Він також зазначає наявність обмежень у автономності роботів через етичні норми та міжнародне гуманітарне право. Сучасні UGV діють частково автономно, здатні самостійно переміщуватися, спостерігати та виявляти ворога, але остаточне рішення про відкриття вогню залишається за оператором-людиною. Це важливо, оскільки роботи можуть помилково вцілити в не того противника або навіть зачепити цивільних, тож людський контроль над застосуванням зброї дуже важливий.
Більшість бойових роботів управляються дистанційно через захищене інтернет-з’єднання із безпечної відстані.
### Різноманітність функцій
Українські бойові роботи мають такі широкі можливості:
– оснащення кулеметами та гранатометами,
– встановлення мін та колючого дроту,
– виконання транспортних функцій — доставка боєприпасів, евакуація поранених.
За словами Валерія Залужного, колишнього головнокомандувача ЗСУ, який нині є послом України у Великій Британії, роль бойових UGV незабаром збільшиться багатократно. На конференції в Лондоні він підкреслив, що ударні роботи діятимуть не поодинці, а у складі великих згуртованих груп дронів, керованих штучним інтелектом.
Валерій Залужний зазначив:
– “Ми незабаром побачимо десятки, а можливо, і сотні розумних, недорогих дронів, які атакуватимуть одночасно з повітря, землі і моря.”
Розвиток наземних роботів став реакцією на потреби війни. Авіаційні дрони створили надзвичайно небезпечну “зону ураження” на відстані 20–25 км від фронту, роблячи перебування піхоти в таких зонах уразливим. UGV не замінюють піхоту, а служать для підвищення її живучості — йдеться про дозвіл втрачати роботів, але не солдатів.
Армія гостро відчуває нестачу особового складу, і відновлення втрат за допомогою нових бійців стає дедалі складнішим. Саме тому машини дедалі частіше підтримують військові операції.
### “Роботизовані війни — наша реальність”
Росія не відстає у розробці бойових роботів. Наприклад, робот Kuryer можна оснащувати вогнеметом і важким кулеметом, подібним до танкових, при цьому він здатний автономно виконувати операції до п’яти годин. Крім того, російські війська використовують робото-камікадзе “Жабка” для підриву українських позицій.
Юрій Поріцький, гендиректор української компанії Devdroid, яка минулого року виробила сотні ударних дронів для ЗСУ, переконаний, що зіткнення бойових роботів двох армій на полі бою — це лише справа часу.
Він стверджує:
– “Роботизовані війни можуть здаватися фантастикою, але насправді це — наша сьогоденна реальність.”
Devdroid також розробляє систему, яка дозволить роботам повертатися на базу у разі втрати зв’язку з оператором. У перспективі машини зможуть самостійно рухатися до цілей, виконувати спостереження за ворогом, вступати в бій за необхідності і повертатися назад.
### Погляд у майбутнє
Інший відомий український виробник наземних роботів, компанія Tencore, у 2025 році передала для армії понад 2 000 таких одиниць. За прогнозом директора компанії Максима Васильченка, у 2026 році потреба у подібній техніці може зрости до приблизно 40 000 одиниць, з яких 10–15% будуть озброєні.
Максим Васильченко наголошує:
– “Ударні наземні дрони стануть незамінним елементом озброєнь, у цьому немає сумнівів.”
Він також прогнозує, що у майбутньому роботи будуть воювати у вигляді, наближеному до людського. Це вже перестане бути фантастикою і стане реальністю на полі бою.
