Чому довіра до ШІ може впливати на соціальне сприйняття користувачів
Уявіть ситуацію: студент університету шукає список літератури для реферату з примітивного мистецтва. В одному випадку він запитує професора, в іншому — ChatGPT. Потім він планує запросити людей пройти кілька коротких, безоплатних опитувань і поцікавитись, скільки анкет вони заповнять. Цікаво, що ті, кому сказали, що список літератури надав професор, частіше погоджувалися взяти участь в опитуванні. Студент, завдання та прохання були однаковими, але через те, що джерело рекомендацій було штучним інтелектом, він втратив певну соціальну симпатію.
Що дослідили в експерименті
Цей випадок — лише одне з восьми досліджень у праці Джіеннінга Данга та Лі Лю, опублікованій у Journal of Personality and Social Psychology. Психологи вже давно зафіксували явище “штучного упередження” або AI aversion — недовіру до алгоритмів навіть тоді, коли вони демонструють такі ж чи кращі результати, ніж люди. Вчені поставили собі друге, не менш цікаве запитання: чи поширюється це недовір’я також і на людей, які користуються цими інструментами. Виявилося, що так — результати дослідження серед 2317 учасників у Великій Британії та Китаї це підтвердили.
Які показники вимірювали
Експерименти були аналогічними за структурою. Учасники читали короткий сценарій, в якому хтось звертався по пораду або рекомендацію до ШІ або до живого експерта:
- керівник із підбору персоналу переглядає відеоінтерв’ю,
- людина вибирає подарунок на весілля,
- студент готує навчальні матеріали,
- пацієнт отримує рекомендації,
- вчитель початкової школи складає тексти для читання.
Після цього респонденти оцінювали людину, яка звернулася за порадою, за двома групами характеристик, пов’язаних із десоціалізацією. Перша – це “людськість у плані природи людини” (дружелюбність, товариськість, довірливість), що відрізняє людей від машин. Друга – “унікальність людини” (раціональність, зрілість), що відокремлює нас від тварин.
Загалом, ті, хто обирали поради від ШІ, виглядали менш людяними. Наприклад, в експерименті з весільним подарунком люди, які віддали перевагу ідеям ChatGPT, отримали нижчі бали за показниками емоційної теплоти. Найбільша різниця була саме в характеристиках, пов’язаних із почуттями, а не розумом.
Поглиблений аналіз першого експерименту
Найяскравіше це проявилось у дослідженні з 200 респондентами з Великобританії, які описували у вільній формі керівника з підбору персоналу на ім’я Джеймс — його думки, відчуття, наміри. Ті, хто дізнався, що Джеймс користується алгоритмом для відбору, менше вживали слова, що стосуються почуттів та турботи (“відчувати”, “турбуватися”). Водночас слова, які позначають планування чи мислення (“планувати”, “думати”) були на одному рівні у обох групах. Отже, учасники визнавали раціональні здібності користувача ШІ, але сумнівалися в його емоційності.
Крім того, людям, які користувалися штучним інтелектом, ставали менш симпатичні, але навіть після врахування цієї небайдужості, різниця у сприйнятті людяності зберігалася. Ще цікаво, що досвід чи знання про ІІ не впливали на судження – тобто незнайомість із технологіями не пояснює цей ефект.
Хто саме засуджує користувачів ШІ
Автори вважають, що головним механізмом тут виступає відчуття подібності. Учасники сприймали тих, хто звертається до штучного інтелекту, як менш близьких їм за духом, а це відстань частково пояснює розрив у оцінках людяності. Не менш важливо, що негативні оцінки яскравіше проявлялися серед тих, хто вже має скептичне ставлення до ІІ. Тим, хто оцінює штучний інтелект позитивно, вказане “штрафування” користувачів ІІ майже не властиве.
Два останні дослідження випробували, чи зменшиться цей соціальний штраф, якщо ШІ буде схожий на людину. Коли ChatGPT описували як високоефективний у розумінні емоцій, його користувач не отримував такого сильного “штрафу” в сприйнятті. Проте найвищі оцінки все одно були за тими, хто звертався до живої людини.
Отже, якщо намагатися “одушевити” штучний інтелект, це знижує соціальну дистанцію приблизно наполовину. З іншого боку, автори попереджають, що надмірне нагадування про людину може призвести до явища “страшної долини” (uncanny valley), де надто людський ШІ викликає дискомфорт.
На що звернути увагу керівникам та користувачам ІІ
Ключова цікава особливість цього дослідження – штраф у людяності виявляється найбільш помітним не у сфері компетентності, а у сфері емпатії та душевності. Іншими словами, там, де важливо відчувати та проявляти тепло. Наприклад, вибір весільного подарунка або прийняття кадрових рішень – це ситуації, де людина очікує певних людських емоцій.
Поточні дискусії про впровадження штучного інтелекту часто концентруються на достовірності та точності інструментів. Проте тепер є підстави замислитися і про інше питання: як користувача цього інструменту сприйматимуть інші люди, особливо у робочому колективі. Компанія, яка змушує працівників використовувати ІІ, не враховуючи настороженості окремих груп, ризикує, що користувачів технології сприйматимуть як менш емоційних і більш холодних. Це може знизити бажання застосовувати інновації та вплинути на швидкість їхнього прийняття.
Що варто зробити на практиці? Ось кілька порад:
- Зрозуміти, хто у вашій команді активно користується штучним інтелектом, особливо в емоційно чутливих завданнях.
- З’ясувати, як інші співробітники ставляться до цих технологій.
- Обміркувати, чи всі аспекти роботи варто повністю делегувати ІІ, особливо коли потрібна людська теплота та емпатія.
Це нагадування про те, що автоматизація має свою ціну — соціальну та емоційну, про яку слід пам’ятати при ухваленні рішень.
