Педро Санчес: Відчайдушний опонент Трампа та голос інакомислення в Європі
Понад рік прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес виступає як провідний лідер лівого спротиву Європи проти політики Дональда Трампа. Його публічні заяви і дії чітко демонструють бажання вести країну власним курсом, відмінним від багатьох інших західних лідерів.
Гучний виступ та стримана відмова від участі у конфлікті з Іраном
У середу Санчес звернувся до нації з особливою промовою, чітко засудивши кампанію проти Ірану і повторно підтвердивши відмову брати участь у цьому конфлікті, попри погрози економічних санкцій з боку Трампа.
- «Ми не станемо спільниками чогось, що шкідливо для світу, лише через страх перед відплатою», – сказав Санчес під час телевізійного виступу.
- Він також зазначив, що цілі тих, хто здійснив перший удар, залишаються незрозумілими, натякаючи на США та Ізраїль.
Ця заява з Монтекло Палацу в Мадриді посилила протистояння між Санчесом та Трампом, на відміну від лідерів Великої Британії, Франції та Німеччини, які виступили з єдиною позицією щодо оборонних заходів проти Ірану.
Реакція Дональда Трампа і потенційна загроза
Ще менш ніж за добу до промови Санчеса, Трамп у вільному брифінгу в Овальному кабінеті пригрозив завдати економічного удару по Іспанії та прокоментував обмеження іспанською стороною використання американських військових літаків.
«Ми могли б використати базу, якщо захочемо», – заявив американський президент. «Можемо просто прилетіти і скористатися нею».
Зіткнення цих двох лідерів є прикладом того, як Санчес, перебуваючи під тиском у власній країні, прагне відійти від політики Трампа і здобути іншу політичну ідентичність.
Ідеологічні розбіжності, що виходять за межі простих суперечок
Прем’єр регулярно критикує «несправедливі» торгові тарифи Трампа, засуджує плани переміщення палестинців із Сектору Гази і звинувачує Ізраїль у «геноциді» в регіоні.
Цікаво, що Іспанія стала єдиним союзником у НАТО, який відмовився виконувати вимогу Трампа витрачати 5% бюджету на оборону, а сам Санчес назвав цю ідею «несумісною з нашою світоглядною позицією».
- У липні прем’єр об’єднався з такими відомими критиками Трампа, як президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва.
- Вони разом пообіцяли протистояти «олігархам і крайній правиці».
До того ж Санчес відкрито засуджував жорсткий підхід Трампа до іммігрантів, називаючи «незаконними і жорстокими» операції з депортації, а також критикував викрадення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, яке вважає «страшним прецедентом» і проявом «закону джунглів».
Виклики на внутрішній арені та використання зовнішньої політики
Іспанський прем’єр стикається з низкою проблем на батьківщині: більшість населення має негативне ставлення до нього, партія контролює менше половини місць у парламенті, бюджет не прийнятий роками, а корупційні скандали не вщухають.
Тому наразі його зовнішньополітична позиція допомагає привертати увагу і зміцнювати власні позиції всередині країни.
- Політичні аналітики вважають, що його відкрита конфронтація з Трампом приносить йому додаткові бали у внутрішніх рейтингах.
- Водночас виникають ризики реального економічного тиску з боку США, який може відчутно вплинути на Іспанію.
- Опозиція вже заявляє, що прем’єр може поставити під загрозу безпеку країни, прагнучи до політичних переваг.
Перше місце лідера лівого руху у світовому контексті
Завдяки своїй послідовній лівій позиції Санчес здобув повагу не лише в Іспанії, а й на міжнародній арені. Італійський журнал L’Espresso визнав його людиною року 2025-го, а британський New Statesman назвав іконою лівого руху.
Традиційна несприйнятливість іспанської лівиці до американського впливу сягає корінням далеко в історію, починаючи з опозиції вступу в НАТО у 1986 році та виведення військ з Іраку у 2004-му.
Санчес продовжує цей дух незалежності, який вже став однак необхідністю для збереження підтримки соціалістів у боротьбі з лівими опонентами.
Джерело: Arash Khamooshi for The New York Times
