Математична революція: як ШІ допоміг розв’язати давню загадку
Джин Шанму – молодий постдоктор у Пекінському медичному коледжі в Китаї, який став зіркою в наукових колах після розв’язання знаменитої гіпотези Крузе. Ця складна математична проблема хвилювала дослідників понад 20 років і мала залишатися нерозв’язною, доки Джин, користуючись підтримкою штучного інтелекту ChatGPT, не зробив прорив.
Від нудної рутини до відкриттів: як штучний інтелект змінює світ науки
Багато хто використовує такі інструменти, як ChatGPT та Claude, щоб швидше робити презентації або стисло описувати довгі документи. Та для Джина штучний інтелект відкрив зовсім інші горизонти. Він, маючи обмежену математичну підготовку, застосовував цей інструмент у своїх дослідженнях із транскраніальних ультразвукових обстежень мозку.
Хоч термін здається складним, сутність проста: Джин – лікар, який за фахом здобув освіту в галузі геології, потім медицину, а після цього занурився у дослідження мозку за допомогою ультразвуку. Саме тут він і створив щось, що змінило світ математики.
Що таке гіпотеза Крузе?
Ми маємо справу з матрицями – це такі двовимірні таблиці чисел, що використовуються для розв’язання рівнянь і роботи з великими обсягами інформації в комп’ютерних науках чи фізиці. Вони піддаються звичайним арифметичним діям, і результат теж представлений у вигляді матриці.
Приблизно 20 років тому французький математик Мішель Крузе висунув ідею, що будь-яка функція, застосована до матриці, не може вийти за межі подвоєного максимуму цієї функції. Ця абстрактна гіпотеза залишалася справжнім викликом для науковців.
Революція завдяки великим мовним моделям
Новий пласт наукових відкриттів став можливим з появою великих мовних моделей, таких як ChatGPT. Декілька математиків, зокрема Алекс Таунсенд із Корнельського університету та професорка Енн Грінбаум із Вашингтонського університету, роками намагалися розв’язати гіпотезу за допомогою цих інструментів. Проте зовсім нещодавно сталася несподіванка.
Коли ШІ розв’язує проблеми замість нас
30 липня під час роботи із ChatGPT Таунсенд отримав інформацію, що гіпотеза вже була доведена кілька днів тому. Перевіривши, він виявив статтю Джина, де наведено остаточне рішення. Хоча робота ще не пройшла рецензування, її ретельно вивчили та підтвердили і сама Грінбаум, і сам Крузе.
Що це означає для науки?
Цей випадок демонструє не лише прагнення до знань самого Джина, але й неймовірний потенціал штучного інтелекту: він допомагає вирішувати складні завдання навіть тим, хто не має глибокої спеціалізації в предметі.
Раніше, у травні, OpenAI повідомляла, що їхня універсальна модель логіки змогла розв’язати задачу про планарні відстані, сформульовану Паулем Ердошем у 1945 році. У своїх майбутніх розробках вони анонсували цілу низку задач, з якими їхній новий ШІ Astra вже майже впорався або досяг значного прогресу.
Ще одна компанія-конкурент Anthropic із моделлю Claude також заявила, що її нова версія працює над розв’язанням гіпотези Рімана – однієї із найвідоміших математичних проблем, що залишається відкритою десятиліттями.
Ключові моменти, які варто знати про цю подію:
- Роль штучного інтелекту не обмежується автоматизацією рутини – він може підтримати наукові дослідження на найвищому рівні.
- Навіть ті, хто не є фахівцями у вузькій галузі, отримують інструменти для розв’язання надскладних задач.
- Інновації у математиці, фізиці та інших науках виходять на новий рівень завдяки взаємодії людини та штучного інтелекту.
