Монолітні залізобетонні споруди наразі вважаються найбільш стійкими до руйнувань, спричинених ракетними ударами та іншими видами агресивних дій. Однак, як зауважують фахівці, безпека житлових будівель залежить не лише від їхньої конструкції, а й від характеру та сили ураження.
Народна депутатка Анна Бондар під час ефіру програми «Київський час» розповіла, що різні серії й типи житлових будинків мають неоднакові показники стійкості до пошкоджень, але лідерами за надійністю залишаються саме монолітні залізобетонні конструкції. За її словами, більшість панельних житлових будинків, які складають значну частину житлового фонду українських міст, були проєктовані та зведені в мирний період без урахування воєнних ризиків та загроз масованих ракетних атак. Саме це пояснює їхню вразливість у сучасних умовах.
Депутатка підкреслила:
– «Житлові будинки будувалися для мирного часу, а не для війни».
– Найбільш міцними є монолітні залізобетонні споруди.
– Зараз все більш активно обговорюється необхідність модернізації старого житлового фонду через посилення конструкцій та комплексну реновацію.
Водночас експерт з містобудування Віктор Глеба зауважив, що панельні будинки мають неоднакові конструктивні особливості та різняться за рівнем міцності й здатністю витримувати навантаження. Як яскравий приклад він навів місто Бородянку на Київщині, яке зазнало масштабних руйнувань на початку повномасштабного вторгнення Росії. Попри потужні авіаційні та бомбові удари, частина панельних будівель змогла вистояти, що свідчить про різноманітність характеристик таких споруд.
Глеба наголосив: жоден житловий будинок не здатен забезпечити повну безпеку у разі прямого попадання ракети або авіаційної бомби. Саме тому під час оголошення повітряної тривоги не варто покладатися на міцність власної квартири або окремих приміщень.
Він конкретизував:
1. Панельні будинки можуть мати різні конструкції та властивості.
2. Якщо трапиться пряме влучання, не врятує навіть прихисток у квартирі, наприклад, у санвузлі.
3. Найбезпечнішим рішенням залишається оперативне переміщення до спеціальних укриттів, які справді забезпечують захист від вибухової хвилі та уламків.
Наприклад, експерт порадив: «Якщо, не дай Боже, станеться пряме влучання в будинок, ніхто не врятується навіть у власному туалеті. Тому слід йти в укриття».
Також слід нагадати, що в ніч на 1 червня російські збройні формування здійснили атаки ударними безпілотними літальними апаратами на Одесу та Харків. Внаслідок прямих влучань по житлових будинках зафіксовано руйнування, пожежі та постраждалих серед цивільного населення: в Одесі травми отримали четверо людей, у Харкові — щонайменше двоє.
Раніше, у ніч проти 29 травня, російські війська нанесли удари безпілотниками типу «Герань» по селу Машеве на кордоні Чернігівщини. Внаслідок атаки повністю вигоріла будівля місцевої школи, яка на той момент не використовувалася для очного навчання.
Таким чином, експерти наголошують на значущості міцності монолітних залізобетонних конструкцій, але водночас акцентують увагу на тому, що реальний захист у разі воєнних загроз забезпечують тільки спеціалізовані укриття, тому дотримання правил безпеки під час повітряної тривоги залишається ключовим чинником для збереження життя.
