Політичний рейтинг Дональда Трампа практично не відреагував на конфлікт, залишаючись на низькому рівні ще до початку війни.
Фото: The White House/Facebook
Військовий конфлікт між США та Іраном обійшовся Міністерству оборони Сполучених Штатів приблизно у 40 мільярдів доларів. Детальний аналіз ситуації публікує «Главком» з посиланням на дані американського телеканалу CNN.
За підрахунками Центру стратегічних та міжнародних досліджень, загальна вартість воєнних дій склала близько $40 млрд. Основними витратами стали:
- боєприпаси;
- знищене озброєння;
- пошкодження військових баз.
При цьому Пентагон уже подав запит на додаткове фінансування в розмірі $80 млрд. Найсуттєвішою статтею витрат стали боєприпаси — $26 млрд, витрачені переважно на дорогі ракети, зокрема близько тисячі «Томагавків», кожна з яких коштує близько $2,5 млн. Такі значні втрати стримали ключові арсенали, що змусило адміністрацію Трампа вдатися до застосування Закону про оборонне виробництво з метою збільшення виробництва озброєння вітчизняними компаніями.
Інші державні структури, серед яких Служба внутрішньої безпеки та Управління у справах ветеранів, також понесли додаткові витрати, що складають близько $1 млрд. З них приблизно $165 млн були спрямовані на покриття зростання цін на паливо.
Військовий конфлікт спричинив значну паливну кризу всередині країни, що призвела до підвищення середньої вартості бензину з менш ніж $3 за галон до понад $4 протягом більшої частини часу війни. Ситуація з дизельним паливом була ще гострішою — ціна зросла з $3,80 до більш ніж $5 станом на 15 червня. Внаслідок цього американські споживачі витратили додатково приблизно $27,1 млрд, що сильно вдарило по фермерських господарствах, транспортних компаніях та викликало зростання цін на мінеральні добрива.
Через припинення постачання нафти з регіону Близького Сходу майже на чотири місяці світові втрати у видобутку сягнули 1,15 мільярда барелів. Це призвело до зниження американського національного стратегічного резерву до найнижчого рівня з 1983 року. Для покриття попиту адміністрація Трампа скасувала санкції на сотні мільйонів барелів російської та іранської нафти. Крім того, 32 країни провели узгоджений найбільший в історії випуск кризових запасів. Проте нафтові компанії були вимушені використовувати власні резерви.
Внаслідок цього стратегічний нафтог Hub Кушинги, розташований в Оклахомі, досяг мінімального експлуатаційного навантаження — залишилось лише 20 мільйонів барелів, що стало причиною попередження Трампа під час саміту G7 у Версалі про загрозу вичерпання резервів протягом наступного місяця.
Енергетична кризова ситуація сприяла зростанню річної інфляції в США, яка вперше за останні три роки перевищила позначку у 4%. Це зумовило втрату реальної купівельної спроможності американських працівників у квітні та травні, коли підвищення цін поглинуло збільшення зарплат. Дональд Трамп висловлював думку, що інфляція йому «до вподоби», аргументуючи це тим, що ситуація могла бути значно гіршою. Він також обіцяв після завершення війни різке падіння цін. Проте Федеральна резервна система під керівництвом Кевіна Ворша відмовилась знижувати базові процентні ставки, і ринок очікує їх можливого підвищення у другій половині року.
На фоні цінових шоків споживча довіра в червні дещо відновилася після тривалого тримісячного падіння, але все ще залишалася близькою до історичних мінімумів. У зв’язку з тривогами щодо інфляції відбулися масштабні розпродажі облігацій, що підняло доходність 10-річних казначейських облігацій до річного максимуму. Це призвело до істотного збільшення ставок за іпотечними кредитами — минулого тижня вони сягнули 6,47% за 30-річними позиками, що заморозило ринок нерухомості. Єдиним сектором, який зберіг позитивну динаміку, залишилися фондові біржі: після початкового спаду індекси знову продовжили встановлювати рекорди, підтримувані великими первинними публічними пропозиціями (IPO) від компаній, таких як SpaceX та представники індустрії штучного інтелекту.
Водночас політичні рейтинги Дональда Трампа практично не зазнали змін унаслідок війни. Рівень його підтримки дещо знизився — з 38% у лютому до 37% станом на 15 червня. При цьому лише 31% виборців схвалюють його економічну політику, а 35% — підхід до Ірану.
Варто зазначити, що верховний лідер Ірану, аятола Моджтаба Хаменеї, у своїх перших публічних коментарях дистанціювався від нещодавно укладеної угоди зі Сполученими Штатами. Ця угода надає Тегерану значні економічні переваги і відкладає переговори щодо ядерної програми.
В заяві Хаменеї було відзначено, що він санкціонував угоду виключно на підставі того, що іранський президент Масуд Пезешкіан взяв на себе повну відповідальність за виконання домовленостей і пообіцяв захищати інтереси громадян та «фронту опору», до якого, зокрема, входить угруповання «Хезболла».
