Президент США Дональд Трамп дедалі частіше демонструє роздратування з приводу війни з Іраном, висловлюючи це як публічно, так і у приватних розмовах з близьким оточенням, повідомляє агентство Bloomberg. Конфлікт уже перейшов у другий місяць без чітко визначеної стратегії завершення.
За словами інформованих джерел, Трамп висловлює своє незадоволення членами НАТО та іншими союзниками, вважаючи, що деякі з них не докладають достатніх зусиль для сприяння досягненню миру. Певні претензії президент озвучив і публічно, звертаючись до союзників у вівторок із закликом «йти і забирати свою нафту», незважаючи на те, що іранські погрози фактично закрили стратегічно важливу Ормузьку протоку, що викликало різке подорожчання світових цін на паливо.
У своєму дописі в соціальних мережах Трамп заявив:
«Вам доведеться почати вчитися воювати самостійно, США більше не будуть там, щоб допомагати вам, так само як ви не були там для нас».
У прагненні досягти припинення вогню, президент робить суперечливі заяви — то повідомляє про прогрес у дипломатичних пленумах із Тегераном, то погрожує посиленням військових ударів.
За інформацією анонімного джерела, президент усвідомлює, що поточна ситуація є вкрай нестабільною. Останнім часом його команда допускає, що для завершення конфлікту може не знадобитися обов’язкове відкриття Ормузької протоки — морського шляху, через який протікає приблизно 20% світових поставок нафти.
У контексті припущень про можливі кроки США та Ірану щодо виходу з конфлікту, індекс S&P 500 піднявся на 2,9%, а Nasdaq Composite — на 3,8%. У той же час ф’ючерси на нафту West Texas Intermediate впали приблизно на 1,5%, встановившись на рівні близько 101 долара за барель. Така динаміка може заспокоїти нервових інвесторів, які сподіваються на поступове згасання потрясінь, спричинених війною.
Проте збереження невизначеності навколо статусу Ормузької протоки, особливо враховуючи вимогу Тегерана про визнання його суверенітету над цим водним шляхом у межах потенційної угоди, навряд чи зможе запобігти майбутній турбулентності в глобальній економіці. З початку війни ціни на нафту Brent зросли майже на 60%, а вартість бензину у Сполучених Штатах перевищила 4 долари за галон уперше з 2022 року.
Ці обставини в комплексі свідчать, що військовий конфлікт, розпочатий Трампом у союзі з Ізраїлем, уже не перебуває виключно під його контролем. Водночас це створює політичні ризики для президента, який у своїй передвиборчій кампанії наголошував на неприйнятності втягування США у нові війни. Також це загрожує його Республіканській партії втратити контроль над Конгресом на проміжних виборах у листопаді.
Водночас, головним джерелом занепокоєння для адміністрації Білого дому є економічний тиск, спричинений війною. Високопосадовці дедалі частіше висловлюють побоювання щодо впливу цієї ситуації на перспективи кандидатів-республіканців, які прагнуть переобратися на посади в Конгресі.
Речник Білого дому Куш Десаї прокоментував:
«Президент Трамп неодноразово заявляв про короткочасні потрясіння, спричинені операцією “Епічна лють”. При цьому довгострокова економічна траєкторія країни залишається стабільною завдяки реалізації ефективної програми адміністрації — зниженню податків, дерегуляції та забезпеченню енергетичної незалежності. Після досягнення цілей операції і проходження короткочасних труднощів американці можуть розраховувати на історичне зростання робочих місць, зарплат і економіки, яке вони спостерігали під час першого терміну Трампа».
Критики вказують, що США недооцінили масштаби й тривалість перебоїв у енергопостачанні, викликаних війною. Тим часом Трамп і його оточення наголошують на загрозі, яку становить Іран та його проксі-групи для національної безпеки США та регіону. Враховуючи, що Сполучені Штати менш залежні від енергоносіїв із Близького Сходу порівняно з Азією, Трамп наполягає на тому, що відповідальність за безпеку регіональних водних шляхів мають брати на себе країни, які більш за все залежні від цих ресурсів.
У вівторок Трамп зазначив, що США успішно знизили військову загрозу з боку Ірану, що може спричинити природне відновлення функціонування Ормузької протоки. Президент сказав у коментарі для New York Post:
«Я вважаю, що протока відкриється автоматично. Я знищив країну — у неї більше не залишилося сили, і країни, які користуються протокою, можуть самі підійти й відкрити її».
Цей підхід може викликати стурбованість серед країн Перської затоки. Минулого тижня на телеканалі Fox News Трамп повідомив, що США відновлять підтримку союзників у регіоні, навіть якщо американські війська будуть виведені з Ірану. За його словами:
«Вони, напевно, хотіли б, щоб ми залишилися, але навіть якщо ми підемо, ми продовжуватимемо їх захищати. Ви ж знаєте, вони були дуже добрими союзниками».
Теоретично США можуть завершити власні військові операції проти Ірану і передати управління Ормузькою протокою коаліційній групі, але це, ймовірно, зменшить вплив Вашингтона на Тегеран. Особливо це пов’язано з тим, що європейські та близькосхідні союзники виявляють інтерес до більш обмеженої місії — забезпечення проходу через протоку, а не до широкомасштабних військових операцій проти іранських об’єктів.
Під час переговорів перед початком конфлікту Трамп направив на Близький Схід значні військові сили — від бойової авіації до ударних авіаносних груп. Однак йому не вдалося примусити Іран відмовитися від ключових вимог США, зокрема від ракетної програми і підтримки проксі-груп, таких як «Хезболла» та «Хамас».
Серед країн Перської затоки лише Об’єднані Арабські Емірати заявили про готовність до участі в морській операції з відкриття протоки чи супроводу суден. У той же час Бахрейн працює над резолюцією Ради Безпеки ООН із метою отримання мандату на проведення такої морської місії.
Міністр оборони США Піт Гегсет, відповідаючи на запитання під час брифінгу у вівторок, чи є відкриття Ормузької протоки головною метою операції «Епічна лють», послався на допис президента Трампа в соціальних мережах. Він підкреслив:
«Відкриття протоки — це не проблема лише Сполучених Штатів. Врешті-решт інші країни мають прислухатися до слів президента. Він довів, що його слова мають вагу. Він дає зрозуміти, що, можливо, вам варто почати вчитися захищати себе власними силами».
Речниця Білого дому Керолайн Левітт під час брифінгу в понеділок заявила, що США «працюють над» повним відкриттям Ормузької протоки, проте не назвала це ключовою військовою ціллю. Вона наголосила, що основні цілі військової операції включають:
– знищення іранського військового флоту;
– усунення балістичних ракетних загроз зі сторони Ірану;
– демонтаж оборонно-промислової інфраструктури країни;
– запобігання отриманню Іраном ядерної зброї.
Після зустрічі з партнерами з «Групи семи», державний секретар Марко Рубіо в п’ятницю окремо підкреслив різницю між стратегічними цілями війни та завданням відкриття Ормузької протоки. Він зауважив, що ситуація, коли Іран залишить за собою контроль над протокою і продовжуватиме вимагати плату за прохід, є неприйнятною. За його словами:
«Це повинно викликати обурення в усьому світі. Це зачіпає нас у певній мірі, але для більшості інших країн ця проблема набагато гостріша».
Таким чином, ситуація навколо війни та контролю над Ормузькою протокою залишається надзвичайно складною, а довгострокове вирішення конфлікту вимагає комплексних дипломатичних і військових зусиль міжнародної спільноти.
