Війну в Україні часто порівнюють із Першою світовою війною через характерні “м’ясні штурми” піхоти та величезні людські втрати. Проте сама ідея, що цей конфлікт може перевершити за тривалістю та масштабом настільки затяжну й криваву війну, до недавнього часу здавалася неможливою. Однак, як повідомляє New York Times, це стало реальністю в четвер.
За даними журналіста Констана Мейє, який висвітлює події війни в Україні для NYT з 2023 року, нинішній конфлікт, що триває вже 1569 днів (понад чотири роки і три місяці), перевищив за тривалістю Першу світову війну. Український військовий з позивним “Франція”, з досвідом служби у Французькому іноземному легіоні, припускає, що війна могла б тривати 2-3 роки, після чого політичні сили знайшли б компроміс, однак реальність виявилася іншою.
Опитування громадської думки свідчать, що близько половини українців вважають, що конфлікт триватиме до наступного року, наближаючи його до масштабів Другої світової війни, що тривала шість років. Багато українців, за спостереженнями NYT, розглядають війну як продовження подій, що почалися у 2014 році із анексією Криму Росією.
### Геополітичні трансформації та сучасні види озброєння
Історики попереджають, що порівняння з двома світовими війнами має свої обмеження.
– Глобальний масштаб тодішніх конфліктів із залученням численних армій ускладнює точне порівняння втрат і бойових можливостей.
– Україна як держава не існувала під час Першої світової війни, однак сучасна війна ймовірно увійде до числа ключових подій сучасної європейської історії, зазначає український історик Ярослав Грицак.
– Обидва конфлікти докорінно змінили геополітичний ландшафт Європи, перебудували військові альянси та спричинили масштабне нарощування оборонних ресурсів, яких не було помічено десятиліттями, пише NYT.
Військові експерти підкреслюють, що обидва конфлікти радикально змінили природу ведення війни:
– В першій світовій війні революційним стало впровадження літаків та танків.
– Сьогодні ж домінують безпілотні літальні апарати, що ведуть спостереження і наносять удари у повітрі, на морі та на суші.
Паралелі між війнами можна простежити буквально в перші дні бойових дій:
1. У 1914 році Німеччина розгорнула стрімкий наступ на Париж, сподіваючись швидко завершити конфлікт.
2. Аналогічну мету ставила російська армія, просуваючись до Києва у 2022 році.
В обох випадках агресори наблизилися до своїх цілей, але були відкинуті супротивником, констатує журналіст NYT.
Наприкінці 2022 року українські солдати, які ховалися в окопах і бункерах, ставали свідками повернення до стратегії окопної війни, знайомої з часів Першої світової війни. Східна Україна нагадувала північну Францію 1910-х років: відстань між українськими та російськими позиціями часто не сягала кількох сотень метрів, іноді лінії фронту були настільки близькими, що вороги бачили один одного.
– Штурми традиційно починалися з артилерійських обстрілів для пригнічення супротивника.
– Потім піхотні з’єднання переходили у наступ, атакуючи ворожі окопи.
Французький військовий історик і колишній полковник Мішель Гойя відзначає, що ця війна найбільше нагадує саме Першу світову війну, особливо у моменти стабілізації фронту. Інтенсивність артилерійського вогню, що змушувала війська влаштовуватися у окопах, була визначальним фактором у обох конфліктах.
### Вплив безпілотників на сучасний театр бойових дій
Згодом картина радикально змінилася після впровадження безпілотних апаратів.
– Колишні відкриті окопні системи стали потенційно смертельними, оскільки безпілотники здійснюють цілодобовий моніторинг поля бою та завдають ударів з вищою точністю, ніж артилерія.
– Українські військові підкреслюють, що для виживання тепер необхідно мінімізувати займану площу і заглиблюватися глибше у землянки.
– Замість розгалужених мереж окопів виникають укріплені бліндажі, розкидані на багатокілометрових ділянках.
– Будь-який рух у “кіл-зоні” швидко стає легкою мішенню для безпілотних літальних апаратів.
### Руйнування і людські втрати
Незважаючи на те, що нині поле бою в Україні поступово віддаляється від зразків столітньої давності, масштаби руйнівних наслідків лишаються поразливо схожими:
– Командні пункти поблизу фронту використовують пряму трансляцію відеозаписів із розвідувальних дронів, що відтворюють характери боїв Першої світової: зламані дерева, знищені будівлі та поля, пронизані вирвами від снарядів.
– Втрати порівняти складно, проте, на думку військових аналітиків і високопоставлених офіцерів НАТО, зокрема адмірала П’єра Вандьє, який очолює трансформацію об’єднаних сил, безпілотники зробили східноєвропейський театр бойових дій смертельним на рівні, що можна зіставити з кривавістю Першої світової.
Бої на сході України є настільки виснажливими, що противник іноді просувається з темпом нижчим, ніж у найзатяжніших боях 1914-1918 років. Наприклад, під Покровськом російські війська зрушували в середньому на 75 метрів щоденно, що повільніше, ніж просування на фронті під час битви на Соммі, за даними аналізу Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Танки, які були введені у бойову практику в 1916 році, все ще залишаються серйозною військовою силою і на сучасному полі бою України. Втім їх застосування стало рідкісним:
– Величезні розміри та відсутність захисних елементів роблять їх легкою ціллю для дронів.
– Деякі танки отримали модифікації у вигляді захисних металевих кліток, що нагадують машини у стилі “Шалений Макс”.
### Завершення Першої світової війни: паралелі з сучасністю
Першу світову завершили союзники, які поєднали зусилля в економічному тиску на Німеччину через морську блокаду та посилені воєнні дії, що підривали здатність ворога протистояти.
– Стратегія України з завершення нинішнього конфлікту віддзеркалює цей підхід.
– Удари безпілотниками по російських нафтових об’єктах — ключовому ресурсі для фінансування війни — покликані послабити економічні можливості Москви.
– Водночас Києву бракує людського потенціалу для відтворення масивних наступальних операцій у стилі Першої світової.
Як наголошує Ярослав Грицак, ця війна — це, по суті, “Перша світова війна, але з безпілотниками”. Українські сили активно застосовують численні малі ударні дрони в надії завдати російській армії втрат, непосильних для її поновлення.
### Війна довша за Велику Вітчизняну
У січні 2026 року тривалість повномасштабного російського вторгнення в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, перевищила 1418 днів — тривалість Великої Вітчизняної війни. Останню в радянській та російській історіографії вважають періодом Другої світової, що почався з німецького нападу на СРСР 22 червня 1941 року і завершився капітуляцією Німеччини 9 травня 1945 року.
Після початку “спеціальної військової операції”, як у Росії називають війну проти України, президент Путін неодноразово проводив паралелі з Великою Вітчизняною війною, називаючи її “священною” і визначаючи 9 травня головним святом для росіян.
Проте тривалість та хід війни в Україні дедалі менш відповідають уявленням Кремля про легку та швидку перемогу, яку обіцяли, плануючи взяти Київ “за три дні”.
