Фото: відкриті джерела
Військовий конфлікт між США та Іраном змушує президента Володимира Путіна постійно адаптуватися до змінної політичної кон’юнктури й балансувати на міжнародній арені.
Війна проти Ірану принесла Росії тимчасові економічні вигоди у вигляді різкого зростання цін на нафту та незначного послаблення санкційного тиску. Однак цей фінансовий перепочинок лише маскує серйозний удар по статусу «великої держави», який Путін так старанно вибудовував. Москва втрачає контроль над ключовими союзниками, що ставить під сумнів її реальний вплив на світовій політичній арені. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The New York Times.
Іран протягом довгого часу залишався одним із головних партнерів Кремля на Близькому Сході, забезпечуючи постачання безпілотних літальних апаратів для війни в Україні та сприяючи обходу Москвою західних обмежень. Руйнування іранської економіки та військової інфраструктури за участі США та Ізраїлю стало черговим фактором у ланцюзі зовнішньополітичних поразок РФ. Раніше Кремль не зміг запобігти падінню режиму Башара Асада в Сирії, що загрожує існуванню російських військових баз у регіоні, а також у січні під час американського спецоперації у Венесуелі був фактично усунений південноамериканський союзник Путіна – Ніколас Мадуро.
Наступною можливою мішенню є Куба. Наприкінці березня Дональд Трамп відкрито натякнув на можливість посилення тиску на острів, який і так потерпає від глибокої економічної кризи через припинення постачання венесуельської нафти. Водночас Росія змушена звертатися до США навіть за дозволом на постачання танкерів з пальним на Кубу, при цьому доля майбутніх вантажів залишається невизначеною. Варто звернути увагу, що російські нафтові компанії поступово витісняються з постмадурівської Венесуели, а американські військові без вагань конфіскують російські танкери за порушення санкційних режимів.
Для Путіна, який прагне відновити вплив радянського зразка, ця ситуація є особливо неприємною. Він довго розраховував на «таємничу симпатію» з боку Трампа, сподіваючись використати її для легітимізації анексії Донбасу та нейтралізації України. Саме тому російський лідер уникатиме прямої критики на адресу президента США, незважаючи на поразки союзників. Проте непередбачуваність Трампа створює для Кремля серйозну дилему: підтримка Путіна з боку Білого дому може швидко змінитися різким засудженням через масові людські втрати в Україні. На останньому засіданні Російського союзу промисловців і підприємців сам Путін визнав, що учасники конфліктів не можуть прогнозувати подальший розвиток ситуації.
Фінансова втома Росії від війни в Україні стає дедалі очевиднішою. Вперше з’явилася інформація про особистий заклик Путіна до олігархів із проханням зробити “добровільні внески” до державного бюджету. Хоча Кремль формально це заперечує, підтвердженням дефіциту ресурсів став факт, що один із магнатів пообіцяв надати державі значні кошти.
Незважаючи на стриманість у критиці Трампа, Росія прагне протистояти США з іранського питання:
- Путін засудив ліквідацію аятоли Алі Хаменеї.
- За даними деяких джерел, російська розвідка надає Тегерану інформацію про американські військові бази.
- Міністр закордонних справ Сергій Лавров під час візиту до Китаю відкрито підтримав право Ірану на збагачення урану, суперечачи позиції Вашингтона.
Водночас Дональд Трамп скептично ставиться до російської підтримки Ірану та погрожує вийти з НАТО через небажання союзників долучатися до деблокади Ормузької протоки.
Внутрішня ситуація в Російській Федерації також погіршується. Українська сторона ефективно атакує російські нафтобази за допомогою безпілотників та зміцнює партнерство з державами Перської затоки. Втома від війни серед росіян зростає — соціологічні опитування свідчать, що 67% громадян підтримують проведення мирних переговорів. Експерти підкреслюють, що війна позбавляє Росію шансів на технологічний прогрес, змушуючи її все більше відставати від провідних країн світу. Хоча тимчасові переваги від іранської кризи існують, основним стимулом для Кремля залишається необхідність припинення агресії проти України, оскільки насильницькі дії лише загострюють стратегічний безвихідь.
Раніше високопоставлений іранський чиновник спростував заяви Дональда Трампа про нібито готовність Ірану йти на поступки Вашингтону:
- Джерело, обізнане в ході переговорів за посередництва Пакистану, заперечило інформацію про те, що Тегеран погодився передати свої запаси урану Сполученим Штатам або безстроково припинити його збагачення.
- В Ірані підкреслюють, що не приймуть обмежень, що суперечать міжнародному праву, а питання збагачення урану залишається ключовою точкою розбіжностей.
Відомо, що Дональд Трамп раніше заявляв, що Іран «погодився на все» під час переговорів, включно з співпрацею щодо вивезення збагаченого урану з країни та його транспортування до США. Проте іранські посадовці чітко заявили, що не планують відмовлятися від своїх запасів збагаченого урану.
