Військова операція, яку спільно здійснюють Ізраїль та США проти Ірану, триває вже понад два тижні. Спочатку планувалося, що її тривалість становитиме від 4 до 6 тижнів, однак реалізація завдань з ліквідації іранських об’єктів проходить швидше, ніж передбачалося. Центральне командування висловлює задоволення отриманими результатами і попередньо оцінює, що війна може тривати ще від одного до трьох тижнів. Проте це припущення справдиться лише за умови, що конфлікт не пошириться на інші держави, які наразі зазнають нападів з боку Ірану. В іншому випадку, ситуація кардинально зміниться.
Питання про припинення ядерної програми Ірану залишається відкритим. Поки у керівництва країни існує воля до її розвитку, Іран здатний відновити роботи з нуля. На сьогодні зміна режиму в Ірані шляхом проведення масштабної наземної операції в нинішньому етапі воєнних дій не стоїть на порядку денному. Водночас у разі послаблення режиму іранський народ може отримати неофіційну підтримку для його зміщення.
Ізраїльський військовий аналітик Давид Шарп в ексклюзивному інтерв’ю для OBOZ.UA поділився своєю оцінкою поточного стану конфлікту.
1. Оцінка поточного етапу війни Ізраїлю та США проти Ірану:
– Відсутні підстави очікувати, що бойові дії затягнуться на кілька місяців. Донедавна діяв початковий американо-ізраїльський план, що передбачав здебільшого повітряні операції терміном від 4 до 6 тижнів.
– Основна мета – знищення військових і виробничих потенціалів Ірану, зокрема ракетної інфраструктури, безпілотних систем та резидуальних елементів ядерної програми.
– Протягом майже двох тижнів з початку операції як ізраїльські, так і американські сили діють з випередженням графіка, демонструючи значні успіхи у завданні ударів по іранських цілях.
– Обсяг цілей у країні величезний, і, згідно з наявними планами, бойові дії можуть тривати від одного до трьох тижнів, залежно від політичних рішень.
– Невизначеність високого рівня є через потенційні рішення президента Трампа, які важко прогнозувати.
– Розтягнути війну на місяці можливо за умови введення масштабних наземних дій, наприклад, підтримки курдів у спробах організувати повстання в Ірані, яких наразі не спостерігається.
– Якщо цілі операції вважатимуться досягнутими, бойові дії можуть бути припинені; проте в разі активізації дій Ірану, сторонам доведеться реагувати і продовжувати військові операції.
2. Активність нового лідера Ірану:
– Хаменеї Другий, хоч і не з’являвся публічно, випустив заяву, у якій оголосив про плани активних дій, включно з операціями проти сусідніх країн.
– Поки що це лише слова, але якщо сусіди, які наразі терплять напади, вдадуться до активної війни, це може суттєво ускладнити ситуацію.
3. Поточний характер конфлікту:
– Найімовірніше, війна залишатиметься обмеженою повітряними ударами у рамках установленого часу 4-6 тижнів.
– Немає чітких строків завершення, а хід боїв і їх тривалість надалі залежатимуть від політичних рішень і розвитку подій.
4. Стан ядерної програми Ірану:
– Неможливо остаточно закінчити іранську ядерну програму, поки у керівництва країни залишається прагнення до її розвитку.
– У 2025 році основна матеріальна база ядерних об’єктів була зруйнована майже повністю, залишилися лише незначні компоненти, які Іран намагався поновити.
– Знищено, зокрема, дві лабораторії, що займалися дослідженнями конструювання ядерної зброї.
– Навіть при повному руйнуванні інфраструктури, Іран зможе розпочати відновлення програми з нуля, що може зайняти кілька років.
– Завдання операції – максимально віддалити можливість Ірану отримати ядерну зброю.
5. Мета зміни режиму в Ірані:
– Офіційно в американських документах не зазначено мету повалення режиму в Ірані під час нинішньої операції.
– Є прагнення ослабити режим, знизити його ресурси і послабити репресивний апарат, створюючи умови для внутрішнього тиску з боку населення.
– Завдання полягає в дестабілізації режиму через економічний тиск і санкції, а не у прямих військових діях із метою повалення влади.
– Для повалення режиму потрібен значно більший комплекс заходів, наведені приклади — Югославія і Ірак, де режими були повалені внаслідок поєднання внутрішнього тиску і сухопутних операцій.
– Масштабної наземної операції наразі не планується і немає відповідної політичної волі та ресурсів для її проведення. Розглядаються лише локальні військові дії, але не штурм столиці Тегеран.
6. Підтримка населення Ірану:
– Створюються умови для послаблення режиму і можливого надання підтримки іранському народові в тіні, щоб сприяти зміні влади.
– Якщо ці зусилля увінчаються успіхом, це буде значним результатом, але у найближчій перспективі провалу режиму не прогнозують.
7. Стан протиповітряної оборони Ізраїлю:
– Ізраїльська ППО працює ефективно, хоча не ідеально. Вона справляється з доволі складними завданнями, у тому числі перехопленням балістичних ракет середньої дальності.
– Пригадується випадок одночасного запуску Іраном понад 180 ракет, що наразі не повторюється. Зараз кількість пусків становить менше 20 ракет щодня.
– Незважаючи на деякі випадки загибелі цивільних і матеріальні втрати, система ППО функціонує у межах очікуваних норм, перехоплюючи більшість ракет.
– Військові дії чинять значний тиск на суспільство: обмежено роботу економіки, призупинено навчання школярів, скасовано масові заходи і спортивні змагання.
– Війна продовжується не лише у повітрі, а й на півночі Ізраїлю через активізацію бойових дій із боку угруповання “Хезболла”.
8. Активність на північному напрямку:
– “Хезболла” приєдналася до бойових дій, ведучи ракетні та безпілотні атаки по північних районах Ізраїлю.
– Відповідно, Ізраїль завдає ударів по об’єктах угрупування, одночасно ведуться підготовчі заходи щодо можливого проведення сухопутної операції проти “Хезболли”.
– Після завершення війни з Іраном можна очікувати подальшу концентрацію зусиль на північному фронті.
9. Психологічний і побутовий аспект бойових дій:
– Сигнали тривоги уночі звучать часто, і їх неможливо ігнорувати; іноді ніч проходить спокійно, іноді — ні.
– Життя в країні триває, незважаючи на напружену ситуацію й постійні загрози.
Резюмуючи, війну в регіоні визначають комплексні політичні, військові та соціальні чинники, а її розвиток і тривалість значною мірою залежать від дій усіх учасників конфлікту та їхніх стратегічних рішень.
