Будьте в курсі найактуальніших подій регіону – додайте «Бессарабія ІНФОРМ» до улюблених у Google News.
Під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України відзначається масова загибель реліктових риб. Ймовірно, велика кількість цих видів, зокрема в Національному природному парку «Тузлівські лимани», викидається на береги Чорноморського узбережжя. Відомо, що осетрові (севрюга, осетер руський, білуга) здійснюють життєву діяльність на самому дні шельфу Чорного моря і належать до бентофагів — організмів, які живляться донним осадом. Через природні фізико-хімічні процеси більшість важких токсичних речовин, мазуту, олії, залишків боєприпасів і важких металів з часом осідає у донних відкладеннях. Саме тому осетрові зазнають перший та найпотужніший удар від забруднення морського дна. Про це, посилаючись на еколога та співробітника національного парку Івана Русєва, повідомляє «Бессарабія INFORM».
Осетрові мають унікальні фізіологічні механізми сприйняття, які роблять їх надзвичайно вразливими до сучасних хімічних забруднень, що виникли в Чорному морі на фоні війни, розпочатої Росією проти України.
Особливості сприйняття осетрових:
– Надзвичайно розвинені хеморецептори, розташовані у вигляді вусиків біля ротової порожнини, а також спеціалізовані сенсорні канали.
– Здатність буквально «відчувати на смак і запах» хімічний склад води та донних осадів.
– Навіть мінімальні концентрації нафтопродуктів, важких металів чи залишків ракетного палива викликають у риб сильний токсичний шок.
На відміну від дельфінів, які дихають атмосферним повітрям під час підйому на поверхню, осетер постійно пропускає придонну воду через свої зябра. Якщо вода забруднена сполуками азоту, фосфору, токсичним мулом (особливо після аварії на Каховській гідроелектростанції), нафтовою або мазутною плівкою, зябра миттєво закупорюються, а токсичні речовини проникають безпосередньо в кров. Це викликає гостру асфіксію і руйнування тканин.
Варто додати, що осетрові не мають звичайної луски: їхнє тіло вкриває п’ять рядів кісткових пластинок (жучок), а між ними шкіра залишається відносно оголеною і надзвичайно чутливою до хімічних опіків.
Облік загиблої риби на узбережжі Чорного моря утруднений з огляду на діяльність природних санітарів — шакалів, лисиць та інших хижаків, які оперативно видаляють мертві залишки. Під час війни вони “приховують” від науковців численні докази екоциду. Зокрема, ці хижаки в першу чергу споживають осетрових та інші види викинутих риб, залишаючи в останню чергу дельфінів.
Основні аспекти, що впливають на статистику загибелі риби:
1. Офіційні дані про кількість викинутих на берег осетрових риб є значно заниженими.
2. Кожен зафіксований осетер на березі — рідкісне явище, оскільки хижаки надають дослідникам обмежене «вікно часу» для документування факту (від світанку до початку активності птахів і ссавців).
3. Враховуючи швидкість природних утилізаторів, можна стверджувати, що реальний масштаб катастрофи на дні Чорного моря є значно глибшим і страшнішим, ніж здається за умови спостереження лише за великими китоподібними.
Раніше повідомлялося, що в Болградській громаді відкрили меморіальну дошку на честь загиблого захисника Віктора Сакали.
