Європейські країни усвідомлюють усі можливі загрози та активно працюють над розробкою єдиного підходу для протидії агресору. Про це розповів генерал армії, колишній керівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж у коментарі 24 Каналу, підкресливши особливу роль України як ключового чинника протистояння агресії.
НАТО також готується до можливої агресії Росії, однак саме Україна нині веде цю запеклу боротьбу. Альянс робить ставку на посилення обороноздатності України у всіх сферах — технологічному, військовому та інфраструктурному — щоб наша армія змогла ефективно виконати свою місію. Відповідно, певне затягування конфлікту в певній мірі вигідне європейським державам, оскільки воно сприяє ослабленню Росії.
Генерал наголосив, що у сучасних умовах проведення тактичних або стратегічних операцій Росії проти країн Балтії малоймовірне. Основні фактори такого висновку:
– обмеженість ресурсів Російської Федерації, навіть для ведення активної війни в Україні;
– розміщення європейськими країнами власних військових контингентів у цьому регіоні, зокрема тисяч бійців спецназу, ракетної техніки, безпілотних літальних апаратів, авіації та бронетехніки.
Водночас надмірна впевненість небажана, всі сили мають залишатися мобілізованими. Це необхідно для того, щоб Кремль усвідомлював відсутність шансів на успіх у атаках на Естонію чи інші регіони.
Особливу увагу варто приділити пропагандистським телеграм-каналам, які поширюють дезінформацію про нібито створення «Народної республіки Нарва» на території Естонії. Водночас пропонується захищати її силами російської армії. Місто Нарва є прикордонним та має значну частину російськомовного населення, що потенційно може створити загрозу повторення сценарію, подібного до «ДНР».
Друга важлива складова захисту — оперативна взаємодія. Йдеться про об’єднання зусиль спецслужб Естонії, Латвії, Литви та Польщі. Уже підписана спільна угода задля протидії агресивним діям Росії, з метою уникнення долі Криму чи Донбасу, де російські війська швидко встановили контроль над усіма органами управління без спротиву.
Як підкреслив Микола Маломуж, чіткі та рішучі дії спецслужб у поєднанні з готовністю країн НАТО не допустять нової війни в цьому регіоні. Крім того, ефективною протидією агресії стане участь Фінляндії, країни-члена НАТО, яка межує з Росією по лінії кордону довжиною 250 кілометрів.
В разі загрози Альянс готовий забезпечити оборону Фінляндії. Навіть якщо Сполучені Штати Америки утримаються від залучення власних сил, завдання захисту виконають європейські союзники. З урахуванням усіх ризиків, малоймовірно, що Росія погодиться втягнутись у ще одну катастрофічну війну.
Щодо провокацій Росії на адресу країн НАТО, слід зазначити кілька ключових фактів:
1. У звіті Мюнхенської безпекової конференції зазначено, що Росія продовжує ескалацію напруженості та готується до нових військових конфліктів. Експерти попереджають, що після закінчення війни в Україні Росія може розпочати напади на європейські країни вже протягом двох років, тоді як локальні конфлікти проти сусідніх держав є ймовірними навіть протягом півроку.
2. У вересні 2025 року близько десяти російських безпілотних апаратів порушили повітряний простір Польщі, уламки яких були виявлені у різних воєводствах. На щастя, інцидент не спричинив жодних жертв чи значних наслідків. НАТО не розглядало цей інцидент як атаку на країну-члена Альянсу. Росія пояснила цей випадок тим, що проводила удари по Україні та не мала наміру атакувати Польщу.
3. Незабаром подібна ситуація сталася в Естонії: три російські винищувачі проникли у повітряний простір країни і перебували там протягом 12 хвилин, поки НАТО не підняло для перехоплення свої літаки F-35. Зв’язку з російськими літаками не було, і вони не контактували з естонськими диспетчерами.
Таким чином, Європа і НАТО продовжують посилювати свої оборонні позиції та готові ефективно реагувати на всі потенційні загрози з боку Росії.
