Верховний Суд підтвердив, що підприємство не може бути оштрафоване за незавершений імпорт у разі, якщо виконанню контрактів завадили обмеження на ввезення товарів із Російської Федерації.
У складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховний Суд розглянув справу №600/2075/25-а і підтвердив, що українські компанії не несуть відповідальність за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, якщо імпорт товарів з Росії не відбувся через державну заборону.
Обставини справи
Після перевірки Західним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби, яке працює з великими платниками податків, було виявлено, що підприємство не завершило три імпортні операції за контрактами з іноземною компанією. Предметом контрактів були поставки скрапленого газу та дизельного пального російського походження.
Матеріали справи засвідчили, що у січні-лютому 2022 року компанія здійснила авансові платежі за трьома договорами. Частина товару була поставлена до початку повномасштабного вторгнення, але решта продукції так і не надійшла. Причиною стала повномасштабна військова агресія та постанова Кабінету Міністрів №426 від 9 квітня 2022 року, що заборонила імпорт товарів із Росії. Через це податкова нарахувала підприємству пеню понад 5,48 мільйона гривень за порушення строків розрахунків за імпортними контрактами з кіпрською компанією. Згідно з висновками ДПС, підприємство порушило вимоги частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», оскільки в установлені строки не отримало товар чи не повернуло авансових коштів.
Не погоджуючись із нарахуванням штрафних санкцій, компанія звернулася до суду, аргументуючи, що імпортні угоди не були завершені через наслідки війн та дію постанови Кабінету Міністрів №426, яка заборонила імпорт товарів російського виробництва. Окрім того, контракти містили форс-мажорні положення, що передбачали можливість призупинення поставок у випадку війни, а також у разі неможливості повернення залізничних вагонів.
Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію компанії, зазначивши, що пункт 13 статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» звільняє резидентів від відповідальності за пені, якщо імпорт не може бути завершений через дію урядової постанови №426, що забороняє ввезення російських товарів.
Суть рішення Верховного Суду
Верховний Суд погодився з висновками попередніх судів і визнав відсутність підстав для задоволення касаційної скарги податкової служби. Суд нагадав, що, відповідно до статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції», імпортні операції повинні бути завершені у строки, встановлені Національним банком України, а за їх невиконання нараховується пеня. Водночас, після початку широкомасштабного вторгнення, законодавець уточнив закон, доповнивши пунктом 13 статті 16, що передбачає звільнення від такої відповідальності у випадку, коли імпортні операції не можуть бути завершені через дію постанови Кабінету Міністрів №426 щодо заборони ввезення товарів російського походження.
Суди встановили:
- Всі три контракти стосувалися поставок скрапленого газу та дизельного пального російського виробництва.
- Поставка мала здійснюватися через російсько-український кордон.
- Частина товару була поставлена до початку війни, однак після введення заборони виконання залишку угод стало неможливим.
- Іноземний постачальник не надав товар, який залишився неоплаченим, і не повернув авансові кошти.
Також Верховний Суд взяв до уваги форс-мажорні умови контрактів, які звільняють сторони від відповідальності у випадках військових дій.
Крім того, угоди передбачали право продавця тимчасово призупинити поставки у разі неповернення залізничних вагонів. У ході розгляду було доведено, що після початку бойових дій частина вагонів залишилась на українській території і не могла бути повернена через обставини, які не залежали від позивача. Це призвело до виникнення взаємних претензій нерезидента до українського підприємства, що також унеможливило повернення авансових грошових коштів.
У підсумку Верховний Суд зробив висновок, що компанія не мала реальної можливості ні завершити імпортні операції, ні отримати назад сплачені кошти через повномасштабну війну та впроваджену державою заборону на імпорт російських товарів. З урахуванням правового регулювання суд визначив, що пункт 13 статті 16 Закону №2473-VIII є самостійною підставою для звільнення резидента – суб’єкта господарювання від відповідальності, передбаченої частиною п’ятою статті 13 цього Закону, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України №426 від 9 квітня 2022 року «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації».
Таким чином, Верховний Суд залишив касаційну скаргу податкової служби без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
Рекомендації щодо інформаційної підтримки:
- Підписуйтеся на Telegram-канал: t.me/sudua
- Слідкуйте через Google Новини SUD.UA
- Підписуйтесь на офіційні сторінки у Viber, WhatsApp, Facebook та Instagram, щоб завжди бути в курсі найактуальніших подій.
