Усе надзвичайно просто. Надзвичайно, навіть до відчаю. Саме тому будь-які спроби ускладнити ситуацію видаються абсолютно безглуздими.
1. Росія володіє унікальною природою — дивовижною, різноманітною й надзвичайно багатою. Від субтропічних регіонів до льодових країв Арктики. Невимовна краса, що включає моря, ліси, річки, гори — справжній рай для поціновувачів природи будь-яких смаків.
Проте є одна суттєва проблема: ця благословенна земля заселена зовсім «звичайними людьми».
2. Ось приклади поведінки цих «звичайних російських людей»:
– Підрив дамби Каховського водосховища, що призвело до руйнування зрошувальної системи та значних збитків у регіоні.
– Навмисне знищення дамби Київського водосховища, спрямоване на затоплення міста з населенням близько 3 мільйонів (половина з яких проживає на низькому лівому березі). Ця катастрофа, руйнуючи також Бортницьку станцію аерації, фактично вбила б річку Дніпро й забрала б воду в середовищі існування для 10–12 мільйонів людей. Усе це не враховуючи потенційних жертв і інших негативних наслідків.
– Нещодавні навмисні атаки зі скиданням касетних авіабомб на дамбу Печенізького водосховища мали за мету затопити половину Харківської області, спричинити проблеми для одного мільйона мешканців Харкова та значних збитків у кількох містах і десятках сіл. Хоча операція й не вдалася, подібні спроби обов’язково повторюватимуться.
Загальний масштаб руйнувань:
– Звичайні російські люди знищили природу й ґрунти, що могли б нагодувати близько 10 мільйонів людей. Вони зруйнували приблизно 20 тисяч квадратних кілометрів — еквівалент площі Словенії або половини території Нідерландів, ще додатково засмітивши не меншу площу.
– Також були застосовані хімічні речовини, що призвели до забруднення та руйнування екосистеми на «звільнених» територіях Донбасу, зниження водного балансу та фактичного приречення цього регіону.
– Катастрофічні наслідки торкнулися й тваринного світу, що стало предметом неможливих до опису страждань.
3. Коли побічні результати війни торкнулися безпосередньо їхніх домівок, «звичайні люди» раптом стали виправдовуватися, заявляючи про свою простоту, мовляв, вони — лише прості пішоходи на шахівниці подій.
– Проте ці слова не заслуговують на великі емоції, адже ми й так знаємо їхню «звичайність».
– Існує думка, що події на зразок вибуху в Туапсе мобілізують населення Росії. Це дійсно так, але важливо, на що спрямована ця мобілізація — за війну чи проти неї?
– Якщо більшість підтримують війну — тоді їм варто врахувати, що відповідальність за наслідки цілком на них.
– Якщо ж переважає опір війні — це питання потребує детального аналізу.
4. Серед простих росіян справді існує думка, що противників війни більше, а прихильників менше. Це вважають позитивною ознакою.
– Така динаміка означає, що більша група може створити певну ізоляцію для меншості, яка підтримує війну. Це типова соціальна взаємодія.
– Простій людині, що протистоїть війні, немає сенсу боротися безпосередньо з владою Кремля або намагатися залякати її керівництво. Іноді достатньо просто, щоб сусід не ризикував носити символіку, пов’язану з підтримкою війни, через страх пошкодження майна.
– Щоб радикальні містечкові активістки, які поширюють ненависть серед дітей, могли спілкуватися лише з однодумцями, яких стає менше з кожним днем.
Існує безліч способів призупинити механізм війни, коли в цьому долучаються багато простих людей. Механізми залякування і примусування втрачають свою силу. Тоді навіть одна масштабна криза може похитнути «цитадель зла». Проте це можливе лише за умови, що більшість простих росіян реально виступає проти війни. Якщо ж їм подобається або вони цілком пасивні — тоді немає приводів скаржитись на власну «звичайність».
Коли у російських соціальних мережах усе заполонять повідомлення про пошкоджені автомобілі із символом Z, а «герої спеціальних операцій» будуть уникати публічності і ховатися — це стане приводом розпочати справжній діалог зі звичайними росіянами в масі.
Наразі ж такі розмови можливі лише на індивідуальному рівні з тими, хто своїми діями довів неприйняття війни.
Варто також відзначити, що офіційний «Росспоживнагляд» Краснодарського краю заявляє відсутність причин для занепокоєння в Туапсе. Такі заяви роблять саме «звичайні люди», а не вищі чиновники чи московські представники. Наприклад, місцеві прокурори навіть посадили дерева на підтвердження стабільності ситуації.
Отже, варто визначитися з позицією.
