Як Ізраїль намагався «виростити» Ахмадінаджада — несподіваний шпигунський сюжет із Тегерана
Кілька місяців тому моя команда натрапила на проект, який здався їм божевільним. Людина, яку Ізраїль і США хотіли «вставити» в кермо Ірану після війни, виявилася одним із найжорсткіших та найантиамериканськіших і антиизраїльських президентів країни — Махмудом Ахмадінаджадом.
Пригадайте Ахмадінаджада. У його президентство (2005-2013) він регулярно висловлювався за знищення Ізраїлю. Був відомим заперечувачем Голокосту. Саме той Ахмадінаджад.
План не вдалося реалізувати. Проте нове розслідування моїх колег розкриває більше деталей цієї операції та пояснює, чому Сполучені Штати й Ізраїль вважали її життєздатною. Сьогодні розкажу вам дивовижну історію про багаторічну спецоперацію Ізраїлю з вербування Ахмадінаджада.
Неочікуваний кандидат Ізраїлю в Тегерані
План зі встановлення Ахмадінаджада на пост лідера Ірану нагадує сюжет шпигунського роману.
- Таємна зустріч у Будапештському університеті, де екс-президент мусив відмовитися від своєї охорони.
- Ізраїльський авіаудар, щоб звільнити його з домашнього арешту.
- Шалена поїздка на швидкісному авто Моссаду до секретного притулку.
- За чутками, навіть застосування ботоксу для зміни зовнішності.
Рішення Ізраїлю обрати саме Ахмадінаджада для реалізації плану зміни режиму виявилося сенсаційним і нелогічним на перший погляд. Це людина, яка довгі роки була відвертим ворогом Ізраїлю та США. Саме він прискорив ядерну програму Ірану і придушував “Зелених” — опозиційний рух, що виник через сумнівні результати його переобрання.
Чи міг цей радикал стати лідером, що об’єднає та стабілізує поствоєнну країну? Питання залишилося без відповіді, бо сам Ахмадінаджад згодом розчарувався у пропозиції і покинув притулок за не зовсім зрозумілих обставин.
Чому Ахмадінаджад став потенційним союзником Ізраїлю?
Розслідування показало, що ставлення Ахмадінаджада до іранської влади змінилося протягом останнього десятиліття. Це зробило його потенційним активом не для ворогів, а саме для Ізраїлю.
Перевтілення з радикала в прагматика
Що шукали офіційні особи США та Ізраїлю в майбутньому лідерові Ірану? Прагматизм, готовність вести переговори і домовлятися.
Ахмадінаджад, хоч і був радикалом, уже демонстрував готовність поступатися своїм жорстким ідеологічним засадам на користь повернення до влади.
- Після президентства він почав відкрито конфліктувати з режимом і неодноразово блокувався від участі у виборах.
- Змінив тон у публічних виступах, знизивши антиізраїльську риторику.
- Активно влаштовував інтерв’ю, розповідав про іранську популярну культуру.
- Критично ставився до жорстокості сил безпеки і викривав корупцію у владі.
Навіть його зовнішній вигляд зазнав змін — замість старої вітровки — стильні костюми, доглянута борода, знання англійської.
Незважаючи на скепсис іранців, які вбачали у цьому лише спробу покращити популістський імідж, США і Ізраїль звернули увагу на цю трансформацію. Ахмадінаджад відверто висловлював незадоволення вищим керівництвом Ірану, у тому числі аятоллою Хаменеї.
Він також хвалив Дональда Трампа, якому написав листи і назвав “людиною дії”. І найголовніше — запевняв, що повернувшись на посаду, визнає Ізраїль і нормалізує стосунки в рамках Авраамових угод.
Помилка в розрахунках
План Ізраїлю розпочати зміну режиму та посадити Ахмадінаджада в президентське крісло стартував із початком війни. Але це виявилося доволі наївно.
Американці та ізраїльтяни неправильно оцінили стійкість іранського режиму, який, попри війну і втрату високопоставлених керівників, залишився міцним. Також вони недооцінили відданість Ахмадінаджада своїй меті — він зрештою відмовився від участі у плані з причин, які досі не до кінця відомі.
Як зауважив Джуліан Барнс, один із авторів розслідування, проникнення Ізраїлю в серце іранської влади через екс-президента — це видатний розвідницький успіх. Але цей блискучий план розвалився просто в момент виконання.
Згодом іранська розвідка почала розкривати зв’язки Ахмадінаджада з Ізраїлем. До минулого тижня колишній президент не з’являвся на публіці з кінця лютого.
Проте в понеділок він несподівано з’явився під час похоронної процесії аятолли Хаменеї. Охорона навколо нього була щільна, а вигляд стомленим — і навіть у спекотну погоду на ньому був важкий жакет, а маска опущена до підборіддя.
Ролики з процесії показали його голову, опущену вниз, мовчазним і оточеним охоронцями.
