Чи підготовлена Кіровоградщина до старту перших виборів у поствоєнний період

Через повномасштабну війну в Україні понад шість років не проводили виборів. Говорити про конкретні дати першого післявоєнного волевиявлення поки що зарано, але виборча система вже сьогодні стикається з викликами. Мільйони українців змінили місце проживання, переїхавши в інші регіони країни чи за кордон, але Державний реєстр виборців не завжди оновлює цю інформацію. Особливо складна ситуація на Кіровоградщині, де десятки сіл залишилися без жодного зареєстрованого виборця, а у місцевих відділах реєстру бракує кваліфікованих кадрів. Громадянська мережа ОПОРА зробила глибокий аналіз готовності регіону до майбутніх виборів і підказує, що кожен може зробити вже сьогодні, щоб залишитися у списках виборців.

47 сіл без жодного виборця: занепад виборчої активності

Реєстр виборців Кіровоградщини: цифри та реалії

На кінець червня 2026 року в Державному реєстрі виборців Кіровоградської області фіксується майже 698 тисяч осіб. З них понад 667 тисяч мають актуальну виборчу адресу, а близько 31 тисячі – з позначкою про вибуття. У порівнянні з жовтнем 2025 року, коли база складала понад 701 тисячу осіб, кількість виборців повільно, але стабільно зменшується – втрачено понад 4 тисячі.

Водночас кількість внутрішньо переміщених осіб на Кіровоградщині перевищує 87 тисяч. Проте далеко не всі із них офіційно оновили виборчу адресу в реєстрі. Важливо врахувати, що довідка про внутрішньо переміщену особу не автоматично змінює виборчу адресу у ДРВ. Для цього необхідно особисто подати окрему заяву. За даними дослідження ОПОРИ, 57% громадян з досвідом переміщення не проживають за офіційною реєстрацією.

Найменша кількість виборців спостерігається в Голованівському районі – близько 90 тисяч. Найбільше ж їх зареєстровано в Кропивницькому районі – понад 342 тисячі. Втім, за останній період із Кропивницького району виїхало понад 18 тисяч виборців.

Варто звернути увагу: у 47 сільських населених пунктах області не зареєстровано жодного виборця, а у 13 селах – лише по одному виборцю з правом голосу.

Внутрішня міграція та її вплив на виборчу реєстрацію

За статистикою, приблизно 29% українців фактично проживають не за пропискою — і це без урахування мільйонів, які нині перебувають за кордоном. Дослідження ОПОРИ ґрунтується на загальнонаціональному опитуванні, анкетуванні українців у країнах Європи та аналізі мобільних даних від Vodafone Україна.

Система Державного реєстру виборців автоматично вважає місцем голосування адресу за реєстрацією, а не фактичним проживанням. Через це міграційні процеси всіма шляхами не відбиваються в реєстрі. Ось чому багато громадян опиняються поза фактичним місцем голосування.

Як працює Державний реєстр виборців на Кіровоградщині

У регіоні існує 9 відділів ведення ДРВ, де повинні працювати 31 спеціаліст. Проте на початок 2026 року там трудяться лише 20 людей. Це означає, що більше третини посад вакантні.

Найгірша кадрова ситуація у Кропивницькій РДА – один працівник замість п’яти. При Кіровоградській ОВА 2 фахівці, інших 2 робочих місця пустують. Фахівці визнають, що у міжвиборчий період справляються з обробкою даних, але якщо оголосять дату виборів, піде значне збільшення звернень і роботи.

Підготовка виборчих дільниць: чи готове до роботи поле?

Зараз на Кіровоградщині діє 906 постійних виборчих дільниць, серед яких:
– 453 малих;
– 309 середніх;
– 144 великих.

З попередніх оцінок, 889 приміщень готові до використання без суттєвих проблем. Проте:
– 1 будівля потребує демонтажу;
– 1 зруйнувалася через час;
– 11 потребують ремонту;
– 4 приміщення вже відновлено і готові приймати виборців.

Перед голосуванням обов’язково перевіряють доступність дільниць для всіх – від людей на інвалідних візках, до виборців із вадами слуху чи зору. Також важливо, щоб були укриття та можливість прийняти додаткову кількість голосуючих, враховуючи внутрішньо переміщених осіб.

Що може зробити кожен, щоб не випасти зі списків

Раніше єдиним способом голосувати поза місцем реєстрації була тимчасова зміна місця голосування. Цією опцією багато жителів Кіровоградщини користувалися у 2019 році, але вона має недолік: зміну можна було зробити лише в період виборів і вона була дійсна виключно на один день голосування.

Наразі доступна нова процедура – постійна зміна виборчої адреси, яку можна здійснити у міжвиборчий період. Це означає, що виборець може оновити місце голосування на конкретну адресу і вона залишатиметься актуальною на постійній основі, доки не буде подана нова заява (статус зміну можна робити лише раз на рік).

Як подати заяву онлайн:

1. Зайдіть до Кабінету виборця на drv.gov.ua;
2. Обрати розділ «Заяви, запити»;
3. Виберіть «Звернення щодо зміни виборчої адреси»;
4. Заповніть форму, поставте електронний підпис та надішліть.

Також, якщо немає можливості в інтернеті, можна звернутися з письмовою заявою до відділу ведення ДРВ за фактичним місцем перебування.

Інформованість та готовність виборців оновити свої дані

• Близько половини українців знають про існування ДРВ;
• Лише близько 7% розуміють, як працює процедура зміни виборчої адреси;
• 58% готові самостійно перевірити або оновити свої дані;
• А от якщо держава нагадує, цей показник зростає до 77%.

Уже зараз можна перевірити свої дані онлайн – просто введіть ім’я, дату народження, електронну пошту та адресу реєстрації у Кабінеті виборця. Якщо ви вже змінили виборчу адресу, вказуйте її, а не просто місце прописки. Це допоможе знизити навантаження на відділи ДРВ перед виборами.

Що чекає виборчу систему після війни

Перші післявоєнні вибори потребуватимуть якісного оновлення виборчої системи. Держава має забезпечити актуальні дані в реєстрі, покращити доступність виборчих дільниць, за необхідності відремонтувати їх та створити умови, де кожен зможе легко реалізувати своє право голосу.

І головне – підготовка починається задовго до дня голосування. Тож важливо починати працювати над цим вже сьогодні і органам влади, і громадянам.

Цей матеріал створено в рамках проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.