Нічні бомбардування в Тегерані: жах та хаос у мільйонному місті
Коли у Тегерані, місті майже з десятьма мільйонами мешканців, вночі розпочалися авіаудари США та Ізраїлю, місцеві жителі охарактеризували їх як одні з найстрашніших від початку війни. І це сталося ще до того, як Міністр оборони США заявив про наміри посилити атаки у вівторок.
Масштаби ударів та наслідки для цивільних
Бомбардування торкнулися не лише військових об’єктів, а й цивільної інфраструктури, що спричинило паніку серед населення. За словами Джавада, одного з мешканців, у повітрі стояв задушливий дим, а повітря стало практично не придатним для дихання.
Він розповів, що удари чулися звідусіль, і здавалося, що вогонь падає на:
- житлові будинки
- школи
- мечеті
- лікарні
Джавад попередив: “Якщо так триватиме ще десять днів, від Тегерана нічого не залишиться”.
Руйнування культурної спадщини та критичної інфраструктури
Окрім військових, зачеплені й культурні об’єкти у стародавньому Ісфагані, повідомляють офіційні особи. У столиці країни також пошкоджено ключові елементи інфраструктури, такі як високовольтні лінії електропередач, що додатково погіршило ситуацію.
Джавад зазначив, що удари по газопроводах і водопостачанню лише підсилять екологічний крах, а кислотні дощі й забруднене повітря погіршують життя простих іранців.
Обмежена інформація й страх серед населення
Через обмеження доступу журналістів до місць уражень з’ясувати точні масштаби людських втрат вкрай складно. Уряд блокував інформаційний простір і обмежував інтернет-зв’язок, змушуючи людей спілкуватися переважно телефоном, ділячись тривожними новинами.
Інженер на ім’я Алі зробив акцент на відсутності попереджень та справжньому страху, що панує в місті:
- Інформації практично немає
- Люди намагаються отримати будь-які відомості від друзів у різних районах
- Безпека населення залишається під серйозним питанням
Поділ суспільства через бомбардування та політичну напругу
І хоча атаки здаються безжальними, у країні виникли неоднозначні настрої серед тих, хто виступає проти влади. Після жорстокого розгону протестів у січні з тисячами жертв думки розділилися.
За словами Алі, деякі люди навіть підтримують удари, бо бояться, що війна припиниться, а режим залишиться незмінним. Він відмічає, що багато хто відчуває, що:
- Життя звичайних громадян нічого не коштує для ісламської республіки
- Вони фактично виступають в ролі людських щитів
- Потрібні зміни, які неможливо досягти іншими шляхами
Сумнівні цілі ударів
Командування США заперечує цілеспрямовані атаки на цивільне населення, натомість звинувачуючи Іран у використанні житлових районів для військових потреб, через що такі райони можуть втратити статус безпечної зони.
Але Джавад задається питаннями, хто визначає, хто є агентом режиму, а хто ні, чи є такими звичайні поліцейські або працівники судової системи. За його словами, це нагадує страшну моральну катастрофу, де розмита межа між цивільним і військовим.
