Іран і США: Чи можливий мир у тіні конфлікту?
Незмінні вимоги Ірану в розпалі війни
З моменту початку війни між США, Ізраїлем та Іраном Тегеран послідовно заявляє про свої базові умови: постійний мир, економічне послаблення санкцій і право на ядерне збагачення. На противагу цьому, президент Трамп неодноразово змінював цілі конфлікту — від запобігання появи ядерної зброї в Ірані до вимог знищення режиму.
Аналітики вказують, що ця непохитність Ірану в його позиціях допомогла режиму втриматися в складних умовах війни, яку зокрема розпочали з надією на його швидке падіння. Проте питання стоїть у тому, чи витримає оголошене перемир’я, якщо Іран залишить свої максималістські вимоги під час переговорів у Пакистані.
Що вимагають США і що готовий прийняти Іран?
Адміністрація Сполучених Штатів наполягає на значних поступках з боку Ірану:
- Відмова від надзвичайно збагаченого урану та ядерної зброї;
- Обмеження військових можливостей;
- Відновлення безперешкодного проходу через Ормузьку протоку;
- Припинення підтримки регіональних проксі, зокрема «Хезболли».
Трамп у публічних зверненнях назвав опубліковані заяви Ірану «брехливими», натякаючи, що за лаштунками вони можуть бути адекватнішими. Іран, зі свого боку, прагне “нових безпекових і політичних рівнянь”, які визнають його силу і лідерство в регіоні.
Позитиви і загрози для перемир’я
Фахівці відзначають, що режим в Ірані має на меті не просто вижити, а домогтися блокування схожих майбутніх атак і швидкої відбудови після конфлікту. Однак під тиском переговорів цілі можуть пошкодити внутрішню згуртованість країни.
Попри нанесені ударі по економіці та військових позиціях Іран отримав нові важелі впливу, зокрема за рахунок тимчасового закриття Ормузької протоки та завданих ударів по енергетичній інфраструктурі сусідніх країн.
Водночас ряд аспектів, таких як напруженість через втручання в конфлікти в Лівані та серед регіональних сил, може зірвати перемир’я. Це загрожує відновленню бойових дій.
Іранська ідеологія та її роль у війні
Карім Саджадпур, фахівець з Ірану, підкреслює, що з моменту революції 1979 року країна майже не йшла на поступки, за винятком двох випадків: припинення Ірано-іракської війни у 1988 році та укладення ядерної угоди 2015 року.
Ці компроміси не зачіпали двох основних принципів режиму:
- Протидія американському впливу;
- Відмова визнати Ізраїль.
Тож ідеологія залишається сутністю ідеї режиму, тому відступ від неї може стати загрозою для їхнього виживання.
Перспективи майбутніх переговорів
Іран підготував 10-пунктовий план, який включає:
- Забезпечення гарантій проти майбутніх нападів;
- Збереження ядерної програми;
- Вивід американських військ;
- Покладання плати за проходження суден через Ормузьку протоку;
- Зняття економічних санкцій.
Представники США вважають, що цей список є занадто жорстким і нереалістичним, тому очікують на більш конструктивні пропозиції в закритих переговорах.
Внутрішні виклики Ірану
Війна суттєво вдарила по економіці та популярності режиму. Після перемир’я громадські настрої можуть загостритися, повстаючи проти влади, яка погодилася на тимчасове припинення бойових дій без вирішення ключових питань.
При цьому радикальні елементи в країні критикують уряд за поступки, зокрема щодо гарантій безпеки. Попри це, лідери Ірану традиційно ставлять виживання режиму понад все інше.
Фактори, що можуть вплинути на подальший розвиток конфлікту
Аналітики наголошують на комплексі важливих моментів:
- Складність переговорів через смерть провідних керівників та необхідність походження легітимності у нових лідерів.
- Реакція союзників Ірану, серед яких «Хезболла» та війська у Ємені.
- Зовнішня політика США та період важливих подій, що відвернуть увагу від тривалого конфлікту.
