Через півроку після інциденту, який сколихнув світові ринки та поставив країни Перської затоки на межу масштабного військового протистояння, Сполучені Штати розгорнули масштабну економічну кампанію проти Ірану. Вашингтон сподівається, що посилення блокади та запровадження жорсткіших санкцій суттєво послаблять позиції Тегерана в Ормузькій протоці — стратегічно важливому морському шляху, через який проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого природного газу.
За даними агентства Reuters, американські та регіональні представники впевнені, що:
– економічний тиск може примусити Іран погодитися на безперешкодний прохід торговельних суден через протоку;
– однак поки що неясно, чи буде Тегеран готовий до таких поступок.
Після багатьох років життя під впливом санкцій Іран опинився перед одним із найсуворіших економічних викликів у своїй історії. За словами іранських чиновників та регіональних джерел, американська морська блокада у поєднанні з новими санкційними заходами обмежує:
– експорт нафтової продукції;
– доступ до іноземної валюти;
– можливості користування міжнародними фінансовими системами.
Баланс сил змінюється. Американська стратегія базується на припущенні, що економічні збитки Ірану будуть більшими, ніж збитки, які країна здатна завдати іншим державам своїми діями. Наслідки спроб обмеження нафтового експорту:
– скорочення державних доходів Тегерана;
– відсутність очікуваного глобального економічного потрясіння через перешкоджання судноплавству в Ормузькій протоці.
Енергетичні ринки адаптувалися до нових умов, а альтернативні канали постачання залишаються функціональними. На думку співрозмовників агентства, це значною мірою:
– обмежило можливості Ірану тиснути економічно на регіон та інші країни.
Іранський аналітик Араш Азізі відзначив, що баланс сил у регіоні поступово зміщується не на користь Тегерана, підкресливши:
– “Баланс сил трохи змістився проти Ірану”;
– Іран втрачає вагомі важелі впливу на ситуацію в Ормузькій протоці, оскільки не зміг повністю її перекрити;
– американська морська блокада чинить значний вплив на країну;
– Іран очікував набагато серйозніших наслідків для світової економіки через порушення судноплавства, розраховуючи, що це примусить Вашингтон повернутися за стіл переговорів;
– проте цих очікувань не справдилося.
Поточне економічне випробування для Ірану дедалі ускладнюється. Троє високопоставлених іранських джерел повідомили Reuters, що останні обмеження:
– істотно звузили можливості країни отримувати іноземну валюту;
– ускладнили імпорт товарів;
– унеможливили повноцінне використання міжнародних фінансових механізмів.
Керівництво Ірану також обходять побоювання виснаження економічної стабільності, серед яких:
– зростання цін;
– падіння обсягів торгівлі;
– зниження доходів населення.
Особливе занепокоєння викликає ймовірний дефіцит важливих імпортних товарів, зокрема палива та пшениці.
Міністр фінансів США Скотт Бессент охарактеризував американську стратегію як “подвійний удар”, що поєднується з блокадою та “найсуворішими санкціями в історії”.
Він заявив у інтерв’ю CNBC:
“Це спрацює в Ірані, і ми зруйнуємо цей режим”.
Частина посадових осіб США, Ізраїлю та країн регіону вважають, що посилений економічний тиск може мати внутрішньополітичні наслідки для Ірану, сприяючи:
– новим протестам;
– загостренню внутрішньої поляризації серед керівництва.
Водночас інші джерела Reuters сумніваються, що посилений економічний та військовий тиск неодмінно призведе до політичних змін, нагадуючи про:
– попередні спроби послабити Ісламську Республіку;
– здатність іранської влади ефективно придушувати внутрішній протест.
Ставка зроблена на витримку. Колишній американський переговорник Денніс Росс відзначив, що Вашингтон може розглядати економічні труднощі Ірану як чіткий показник стратегічного успіху. Проте він підкреслив, що реальна ситуація є складнішою, оскільки:
– Тегеран все ще прагне демонструвати контроль над Ормузькою протокою;
– Іран обережно балансуючи, регулює застосування сили, зберігаючи можливість ескалації;
– Корпус вартових ісламської революції може вважати, що країна здатна витримати економічний тиск довше, ніж США готові його підтримувати;
– “Іранці неодноразово дивували нас своєю стійкістю”, — зауважив Росс.
На думку експерта, лише економічний і військовий тиск навряд чи змусить Тегеран відмовитися від своїх вимог. Представники жорсткого крила Ісламської Республіки можуть:
– пережити нинішній складний період;
– у подальшому досягти поставлених цілей.
Старша наукова співробітниця Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень Бурджу Озчелік акцентувала, що стійкість Ірану залежатиме не тільки від здатності держави протистояти економічним труднощам, а й від готовності суспільства їх терпіти. Вона додала, що:
– економічний тиск невідворотно підвищує ризик громадських заворушень;
– однак на нинішньому етапі частина населення також хвилюється через військову ситуацію, іноземне втручання та загибель цивільних осіб.
У підсумку, протистояння між США та Іраном залишається складним і багатогранним. Хоча американський економічний тиск поступово посилюється, Тегеран наразі не демонструє готовності відмовитися від своїх ключових вимог:
– послаблення санкцій;
– доступ до заморожених активів;
– визнання своєї ролі у забезпеченні безпеки в Ормузькій протоці.
Водночас регіональні співрозмовники Reuters повідомляють, що посередники та іранська сторона ведуть переговори про можливу нову формулу врегулювання ситуації.
Серед можливих шляхів домовленості колишній переговорник Росс виокремив питання платежів за прохід суден через Ормузьку протоку. За його словами, Іран міг би:
– відмовитися від вимог щодо спеціального збору за прохід суден;
– при цьому зберегти право стягувати плату за законні навігаційні, безпекові або екологічні послуги.
Він припустив, що така домовленість дозволила б обом сторонам подати її як власний успіх, а Тегерану — відступити від частини вимог, не визнаючи це як прямий поступок.
Росс висловив упевненість:
“Якби можна було оголосити, що протоку знову відкрито, я думаю, Трамп уклав би угоду”.
Раніше американський президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати взяли під контроль Іран, порівнявши його ситуацію з Венесуелою. Він також назвав боротьбу з Іраном “величезним успіхом” своєї адміністрації, підкреслюючи, що США не допустили, аби Іран отримав ядерну зброю.
—
Тільки перевірена інформація — у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Уникайте фейків!
