Життя в Тирі під тінню війни: історії болю, страхів і надії
Мати та втрати, які важко пережити
Стоячи на бордюрі біля лікарні на півдні Лівану, жінка тримала в руках мобільний телефон, на екрані якого світилися фото її синів. “Я чекаю на вас, дайте знак, дайте відповідь,” – плакала Фатіма Холейф. “Я ваша мама, просто відповідайте мені.”
Родичі збиралися навколо, не знаючи, як підтримати її. Коли хтось спробував відняти в неї телефон, щоб заспокоїти, вона міцно тримала його, мовляв, це все, що залишилось від її дітей. Ці молоді чоловіки, що лише вранці поцілували її в щоку, збираючись на роботу в апельсиновому саду, загинули в результаті авіаудару.
Паніка біля лікарні і жахливі втрати
Незабаром лунали попередження про наступні вибухи неподалік лікарні в Тирі — прибережному місті, яке опинилося в епіцентрі конфлікту. Люди кидалися у різні сторони, хтось сів на мотоцикли, інші ховалися в автомобілях, намагаючись врятуватися від раптової атаки.
Сини пані Холейф — 23-річний Абдул Рахман та 30-річний Айман Джадур — були серед сирійських працівників, які загинули під цими ударами, кажуть сусіди, працівники лікарні та рятувальники. Війна, що охопила Тир, почалася із стрілянини Хезболли у відповідь на ізраїльські обстріли Лівану.
Життя в місті, оповитому страхом
Переважна більшість населення Тира є шиїтами — тієї ж релігійної групи, що й Хезболла. Місто застигло в напрузі: закриті магазини, порожні вулиці, а жителі побоюються залишати свої домівки.
Навіть після оголошення крихкого перемир’я, Ізраїль обіцяє продовжувати удари по позиціях Хезболли. Нещодавні авіаудари забрали життя понад 300 людей, це став найкривавіший день війни.
Розруха і сліди життя
На дорогах лежить уламки розбомблених будівель: фасади знесені, кімнати квартир розкидані по землі. Вцілілі речі нагадують про повсякденне життя, яке було колись тут:
- Лялька з білявим волоссям
- Роликові ковзани яскравого зеленого кольору
- Напівзруйновані навушники
Тривога мешканців перед незрозумілим майбутнім
Тир розташований у південній частині Лівану, де Ізраїль планує залишитися після завершення наземної операції. Жителі бояться покидати свої домівки, бо є шанс, що повертатися назад вже не дозволять.
Міністр оборони Ізраїлю Ізраель Кац заявив, що шиїтське населення, яке тікає на північ, не зможе повернутись, поки не буде забезпечена безпека ізраїльських громадян на півночі.
Через це значно більше жителів Тира лишаються в місті, ніж у попередніх конфліктах 2024 року, а у навколишніх селах залишилося приблизно 5 тисяч людей — удвічі більше ніж раніше. Ще близько 20 тисяч переселилися сюди з південних сіл, обираючи безпечніше місто замість північного Літані.
Історії виживання та збереження коренів
Дахер Хабіб Бахер, 59-річний житель Тира, залишив своє житло лише під час останньої ескалації, а зараз віддає перевагу притулкам, перетвореним з шкіл – вони здаються безпечнішими.
Він пояснює це так:
- Місцева земля — частина їхньої ідентичності.
- Важливо зберегти спадок та не дозволити чужинам зайняти їхню територію.
- Навіть у складні часи корені закріплюють за ними право на життя тут.
Повсякденна війна: життя під шум вибухів
Постійний гуркіт літаків і обстрілів виливається у нескінченний страх. Дим від ударів здіймається на горизонті, а ізраїльські війська наближаються до міста, викликаючи тривогу щодо можливої облоги чи повноцінного вторгнення.
Побутові історії — боротьба за контроль і спокій
У центрі Тира на одну із жінок, Зейнаб Джуді, дивився її брат, намагаючись розплутати порвані електричні дроти після удару по сусідньому будинку. Зейнаб ж займалася прибиранням, намагаючись повернути контроль над власним простором: вимітаючи розбите скло, лагодячи двері та шукаючи зниклі речі.
Сусідка Сальва Мамлюк погоджувалась, що навіть мир після минулих війн не приніс повного спокою:
- Вона відчуває розчарування не через дії Хезболли,
- а через руйнування, яких завдає Ізраїль,
- і безсилий уряд Лівану, що не може зупинити цю трагедію.
Підтримка Хезболли та соціальна тканина міста
В Тирі широко розповсюджена підтримка Хезболли, що проявляється у символіці по всьому місту — жовті та зелені знамена на об’їзній дорозі, плакати із портретами азійського лідера Аятолли Хоменейї та його сина.
Крім того, у місті з’явилися тимчасові могили для загиблих мирних жителів та бійців Хезболли. Тіла не можуть бути доставлені до сіл біля кордону, захоплених ізраїльськими збройними силами, тому їх хоронять прямо в місті, у траншеях біля торгового центру.
Життя у християнському районі: острівці спокою серед хаосу
Найбільше життя залишилося у невеликому християнському анклаві на узбережжі Тира. Там мешканці різних конфесій діляться притулками та підтримкою.
Маленька Яна Фаді Мухана, 7 років, лякається кожного вибуху та шукає захист у своїй мамі. Її батько розповідає, що донька часто плаче або падає у непритомність, коли чути шум літаків.
Змінена соціальна реальність
Християнський тесля Юсеф Гафарі, чия сім’я живе у Тирі вже багато поколінь, зізнається, що війна порушила життєву гармонію між різними релігійними громадами міста. Раніше представники усіх конфесій дружили та підтримували одне одного, тепер же багато християн уникають контактів з шиїтами через страх опинитися у цілі обстрілу.
“Всі ризикують, коли перебувають поруч з тією, що під прицілом,” — каже Юсеф. “І, схоже, війна не має кінця.”
