Прощання з героями Кропивницької громади: пам’ять про п’ятьох захисників України
2 вересня у Кропивницькій громаді відбулася траурна церемонія прощання з п’ятьма героями, які віддали свої життя у війні проти російської агресії. Воїнів Юрія Куща, Артема Яворського, Сергія Шевченка, Ігоря Сидоренка та старшого матроса Ігоря Томашевського вшанували родичі, друзі та побратими.
Юрій Кущ – водій-електрик і справжній герой
Юрій Кущ народився 2 грудня 1972 року у Кропивницькому та навчався у школі №17. Професійну освіту здобув у машинобудівному технікумі. Працював на автозаправці, а згодом – водієм таксі.
У січні 2026 року Юрій приєднався до Збройних сил України і служив водієм-електриком екіпажу безпілотного літального апарата у взводі розвідки та корегування. Під час виконання бойового завдання він отримав поранення, але, ризикуючи життям, врятував побратимів.
19 серпня 2026 року Юрій помер від отриманих травм. Йому було 53 роки. Він залишив після себе дружину, сина та батьків.
Пам’ять про Артема Яворського
Артем Яворський народився 14 грудня 1980 року у Кропивницькому, закінчив школу №4. Вивчав бухгалтерський облік у технікумі, а потім здобув вищу освіту в Центральноукраїнському національному технічному університеті. Працював підприємцем.
У червні 2025-го року він вступив до Збройних сил України на посаду старшого стрільця-оператора стрілецького відділення. Артем загинув 20 вересня 2025 року під час бойового завдання біля села Балаган у Донецькій області. Його тривалий час вважали зниклим безвісти, а смерть підтвердила ДНК-експертиза. Йому було 45 років.
Життєвий шлях Сергія Шевченка
Сергій Шевченко народився 29 вересня 1976 року у Кропивницькому, вихованець школи №4 і училища №8. У грудні 2022 року приєднався до Збройних сил України.
Він служив майстром-номерником обслуги реактивного артилерійського взводу. 25 серпня 2026 року Сергій загинув у результаті дорожньо-транспортної аварії у селі Бекарівка Запорізької області. Йому було 49 років.
Ігор Томашевський – від тракториста до старшого матроса
Ігор Томашевський народився 18 листопада 1971 року в селі Кошаро-Олександрівка на Кіровоградщині. Навчався у школі Луполово та Дубиново Одеської області. Працював трактористом з 16 років, відслужив строкову службу в армії.
У 2006 році родина Ігоря переїхала до Кропивницького, де він працював у місцевій компанії. З початком повномасштабної війни вступив до 124-ї окремої бригади тероборони, був водієм стрілецького взводу на Херсонському напрямку. Отримав поранення, після лікування повернувся до служби.
У 2024 році Ігор продовжив службу у 34-й бригаді морської піхоти на посаді водія-електрика. Помер 21 серпня 2026 року у шпиталі. Залишилися дружина і двоє доньок.
Ігор Сидоренко – водій-електрик на передовій
Ігор Сидоренко народився 1 серпня 1980 року у Кропивницькому. Працював далекобійником до війни. З початком бойових дій вступив до Збройних сил, служив водієм-електриком відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.
21 серпня 2026 року Ігор загинув поблизу села Павлівка Лозівського району Харківської області. Йому було 46 років.
Де поховали героїв?
- Юрія Куща, Артема Яворського, Сергія Шевченка та Ігоря Томашевського поховали в Кропивницькому, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища.
- Ігоря Сидоренка провели в останню путь на цвинтарі у селищі Нове.
Ці герої назавжди залишаться в серцях громади, їхній подвиг – приклад мужності та відданості Україні.
