У Кіровоградській області завершили сівбу ярих зернових — Суспільне Кропивницький

Весняна посівна на Кіровоградщині: як погода та паливо вплинули на врожай

Затримка та зменшення площ посівів ярих культур

Цьогоріч весняна посівна на Кіровоградщині розпочалася з помітною затримкою через несприятливі погодні умови. За словами Валерії Фурманової, очільниці обласного департаменту агропромислового розвитку, роботи стартували на 13 днів пізніше, а закінчили на шість днів довше, ніж у минулому році.

Загалом ярі ячмінь, пшеницю й горох посіяли на площі майже 63 тисяч гектарів, що менше за показник 2025 року, коли площа сягала 69 200 гектарів. Через суворі лютневі морози та обледеніння на полях загинули озимі культури майже на 13 тисячах гектарів — це близько 2,5% загальної площі посівів.

Вже після втрат озимих частину площ було пересіяно яровими культурами, зокрема 500 гектарів, іншу територію віддадуть кукурудзі й соняшнику.

Збитки від морозів та корегування посівної структури

У господарстві зі Златопілля, що на Кіровоградщині, посіяли на 1 500 гектарах безліч культур: пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу, ріпак та горох. Посівна ярих зернових розпочалася в середині березня і тепер завершена.

Керівник господарства Сергій Німенко розповідає, що через пошкодження озимини довелося частково пересівати ячмінь та внести зміни до сівозміни, додавши ярий горох.

Внаслідок морозів найбільше постраждала імпортна озима пшениця, в той час як українські сорти витримали зиму краще. В результаті втрати можуть сягати приблизно третьої частини площ.

Вплив дефіциту та подорожчання пального на посівну

Незважаючи на значне подорожчання пального — ціна зросла на 63% порівняно з минулим роком — у господарстві Сергія Німенка дефіциту цього ресурсу не було. Господар наголошує, що справжній аграрій має ретельно планувати свої витрати та логістику, особливо у воєнний час, коли враховуються затримки та непередбачувані обставини.

Керівниця агродепартаменту відзначила, що аграрії області активно скористалися державними пільговими кредитами для забезпечення пальним, мінеральними добривами та іншими матеріалами. За перші три з половиною місяці року сільгоспвиробники Кіровоградщини отримали понад 1,6 мільярда гривень за програмою “5-7-9 % річних”.

Собівартість вирощеної продукції через здорожчання ПММ зросла орієнтовно на 30%, адже паливно-мастильні матеріали становлять 10–15% у загальному структурному витратному балансі господарства.

Подальші плани господарства

Після успішного завершення весняної посівної ярих культур господарство із Златопілля готується розпочати сівбу кукурудзи. Цей етап стане логічним продовженням аграрного циклу, що формує основу майбутнього врожаю в регіоні.