У Кіровоградському обласному музеї презентували унікальну Книгу Пам’яті загиблих героїв війни за Незалежність України
1 жовтня в обласному краєзнавчому музеї відбулася довгоочікувана презентація науково-документального видання, присвяченого Дню захисників і захисниць України. Новинка отримала назву «Слава у вічності. Книга Пам’яті Захисників та Захисниць, полеглих у війні за Незалежність України. Кіровоградська область. Том ІІ. 2022 рік. Книга 1. А-Д». У творі зібрані історії про 262 наших героїв — уродженців та мешканців Кіровоградщини, які віддали життя за свободу країни.
Про цей масштабний проєкт розповів директор Центральноукраїнського музею Борис Шевченко. Він зазначив, що книга містить унікальні світлини кожного захисника, детальну інформацію про їхні найвищі військові нагороди, біографічні відомості, а також зворушливі спогади від рідних, побратимів і ближніх людей.
«Над збором матеріалів невтомно працювали партнери з усіх громад області, а редакційна колегія, до складу якої увійшли історики, краєзнавці, а також представники громадських і ветеранських організацій, дала поштовх цьому важливому виданню. Команда сформувала повний список із 1005 військових, які народилися або проживали на Кіровоградщині й загинули або померли в 2022 році — в перший рік повномасштабного вторгнення. Саме тому другий том буде складатися з чотирьох книг,» — наголосив Борис Шевченко.
Презентація книги «Слава у вічності». Суспільне Кропивницький
Пан Борис уточнив, що саме 1 жовтня відбулася презентація першої книги другого тому цієї масштабної серії. Власник поліграфічно-рекламного видавничого центру Сергій Лисенко повідомив, що обсяг тиражу цієї книги становить 100 примірників, які були надруковані за кошти видавництва.
«Ціна одного примірника при такому невеликому накладі — 2330 гривень, без урахування витрат на макет і підготовку до друку. Окремо кожна громада зможе замовити необхідну їй кількість книг і оплатити їх згідно з цими умовами,» — пояснив Сергій Лисенко.
Сторінка книги «Слава у вічності». Суспільне Кропивницький
Цю крихітку друковану реліквію вже передали до обласних бібліотек імені Чижевського, Маланюка, Шевченка, а також архіву Кіровоградської області. Крім того, примірники отримали Донецький державний університет внутрішніх справ, Льотна академія і Музей мистецтв. Усі витрати мають покрити коштом обласної ради.
Серед запрошених був ветеран Іван Козубенко, який підкреслив важливість саме таких видань у контексті пам’яті та національної гідності.
«Це видання потрібне насамперед, щоб кожен пам’ятав про тих, хто виборює нашу свободу. Щоб спогади про героїв не втрачалися, а передавалися з покоління в покоління — дітям, онукам, правнукам. Саме в них буде продовжуватися життя нашої України,» — зазначив ветеран.
Варто додати, що під час презентації рідних загиблих захисників не було.
День захисників і захисниць України: історія та трансформації свята
Це важливе державне свято утвердили у 2015 році, і спочатку відзначали його 14 жовтня. Така дата має непросту символіку: саме тоді вшановують Покрову Пресвятої Богородиці, покровительку українського козацтва, а також це день, який вважають роковинами заснування Української повстанської армії. Об’єднання героїчних образів надає святу вагомого історичного значення.
2021 року подія отримала сучасне звучання — День захисників і захисниць, що підкреслює заслуги і чоловіків, і жінок, які боронять Батьківщину. Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар дата святкування змістилася на 1 жовтня, відтак це стало офіційним днем вшанування наших героїв.
Що слід знати про перехід Православної церкви України на новоюліанський календар
З 1 вересня 2023 року наша Церква офіційно перейшла на новоюліанський календар. Цей важливий крок було підтримано більшістю делегатів Помісного Собору ПЦУ, проведеного 27 липня в історичній Софії Київській. Новий календар зазнав широкого застосування у православних церквах різних країн, зокрема в Україні.
Перехід означає нові дати святкувань головних свят (окрім Великодня, який визначають місячним календарем):
- Різдво тепер святкують 25 грудня замість 7 січня;
- День Святого Миколая – 6 грудня замість 19 грудня;
- Водохреще – 6 січня, а не 18 січня;
- Покрова – 1 жовтня натомість 14 жовтня.
Новоюліанський календар — це точніша альтернатива юліанському, розрахована на 365,242222 діб у році, з 218 високосними роками на кожні 900 років. Його розробив у 1923 році сербський астроном і математик Мілутін Міланкович, чия праця досі впливає на церковний облік часу.
Сьогодні цей календар використовують 10 з 16 автокефальних православних церков, включно з Православною церквою України, що посилює єдність і спільність у православному світі.
