У Кропивницькому вшанували пам’ять євреїв, загиблих під час Другої світової війни
30 вересня біля монументу «Пам’ятний знак «Євреям — жертвам нацизму» у сквері «Праведників народів світу» зібралися жителі Кропивницького, щоб вшанувати пам’ять жертв трагедії часів Другої світової війни. Саме тут, у 1941 році, нацистські окупанти розстріляли єврейське населення, яке було насильно зібране біля синагоги та сусідніх будинків.
Про історичне значення цієї події розповів головний рабин Кропивницького, Дан Закута.
Історія місця трагедії в Кропивницькому
За словами Дана Закути, територія, де відбувалися розстріли, свого часу була протитанковим ровом, викопаним мешканцями міста ще в липні 1941 року для оборони від ворожих сил. Це місце нагадує місцевий «Бабин Яр» у регіоні.
«За деякими підрахунками, тут загинуло близько двох тисяч євреїв, інші оцінки говорять про шість тисяч. Сьогодні ми зібралися на день жалоби, аби пам’ятати тих, хто став жертвами нацистського терору. Повага до всіх націй, котрі живуть у нашій країні, — обов’язок кожного», — поділився головний рабин.
Пам’ятний знак «Євреям — жертвам нацизму» у сквері «Праведників народів світу». Кропивницький, 30 вересня 2026 року. Суспільне Кропивницький
Спогади та думки представників єврейської громади
Юхим Мармер, голова Кіровоградської єврейської громади, яка розташована в Гайворонській громаді, також поділився словами про трагедію. Він нагадав, що в 1942 році під час окупації тут було знищено понад тисячу мешканців села Хащувате протягом лише чотирьох днів.
«Важливо вивчати історію та робити висновки. На жаль, уроки минулого не завжди засвоюються, адже і сьогодні існують люди, для яких вбивство — це сенс життя. Завдяки ініціативам та підтримці місцевої влади у нас з’явився Сквер праведників, який буде особливо важливим після війни. Ці праведники рятують життя українців навіть тепер, під час бомбардувань, і цей ланцюг трагедій, на жаль, продовжується», — зазначив Мармер.
Дан Закута (другий справа в чорному) і Юхим Мармер (крайній праворуч). Суспільне Кропивницький
Праведники народів світу у Кропивницькому
Наразі відомо про 28 офіційно визнаних праведників із Кропивницького, які, ризикуючи власним життям, рятували євреїв під час нацистських переслідувань. Юхим Мармер упевнений, що справжня кількість героїв значно більша.
«Історія занадто мало фіксує вклад наших праведників. Ті 28 імен — мізер у порівнянні з усіма, хто прихистив, нагодував або захистив євреїв та інших переслідуваних. Праведники народів світу — це люди, які рятували не лише євреїв, а всіх, хто став жертвою нацизму», — пояснив голова громади.
Масові розстріли євреїв у Кропивницькому: історичний контекст
Історик Сергій Мілютін розповів, що нацистський режим планував повне знищення євреїв на континентальній території Європи. Багато жертв було відправлено на околиці Києва, у місце, відоме під назвою Бабин Яр, де почалися масштабні масові розстріли.
«Лише за перші два дні у Бабиному Яру було страчено понад 33 тисячі 770 людей. Загалом це місце стало ареною трагедій різних національностей: тут вбивали ромів, синтів, євреїв, радянських полонених та українських націоналістів. Розстріли тривали до 1943 року, доки нацисти не були вигнані з Києва», — навів дані історик.
За його словами, у самому Кіровограді (сучасний Кропивницький) також відбувалися масові вбивства. Найвідомішим місцем стала протитанкова рівчина біля обласної лікарні, де, за дослідженнями, загинуло приблизно п’ять тисяч осіб.
«Оцінки загиблих коливаються залежно від джерел — від 11 тисяч до понад 25 тисяч євреїв та військовополонених», — додав Мілютін.
Локальні локації масових розстрілів у місті
Історик та краєзнавець Олександр Жосан презентував свідчення про місця трагедії в Кропивницькому. За його даними, у 1941 році у місті мешкало понад 5 тисяч євреїв.
Нацисти застосували дві основні точки збору:
- Біля синагоги (нині вулиця Чміленка), куди прийшло близько трьох тисяч євреїв;
- Другий пункт збору знаходився на вулиці Тарковського.
Людей, яких насильно зібрали, не повідомили про те, з якою метою їх скликають. Звідти майже всіх повели на околицю міста, до протитанкового рову на вулиці Героїв-рятувальників — великої оборонної споруди, викопаної містянами за тижні до окупації.
Тут протягом одного дня загинули понад 4 тисячі осіб.
Інше сумне місце — околиці обласної лікарні на Фортечних валах, де у серпні 1941 року стратили від 200 до 400 євреїв.
Також у будівлі колишньої військової частини на вулиці Шевченка працював табір військовополонених «Шталаг-305». З 1941 по 1943 роки там загинуло щонайменше 300 євреїв.
Що відомо про трагедію Бабиного Яру
Згідно з даними Інституту національної пам’яті, Бабин Яр — це меморіальний комплекс, де поховано близько 100 тисяч цивільних і військовополонених, розстріляних нацистами впродовж 1941–1943 років.
Серед загиблих — євреї, роми, червоноармійці, комуністи, учасники ОУН, в’язні Сирецького концтабору, а також пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
Масові вбивства у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року стали символом жахіть Голокосту «від куль».
Ті криваві дні почалися відразу після захоплення Києва нацистами і тривали майже щоденно до кінця окупації. Особливо жахливими були саме 29 та 30 вересня, коли загинуло майже 34 тисячі євреїв — мешканців міста.
У звітах німецьких військових цю операцію назвали «гросакцією» — «великою акцією», формальним приводом якої стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня 1941 року.
