Життя на межі: як мама з сином з інвалідністю почали нову сторінку у Кропивницькому
Важкий шлях евакуації та пошук підтримки
Наталя разом зі своїм сином, який має інвалідність, недавно переїхали до Кропивницького. Цей період для них — час змін, викликів і пошуку допомоги.
Усе життя Наталя Тураєва провела у селі Шевченкове на Донеччині, де працювала на вугільній шахті. Син Богдан, що з дитинства має інвалідність II групи, регулярно відвідував центр реабілітації «Милосердя». Родина трималася разом, підтримуючи один одного у складні часи.
Обстріли та страх: що довелося пережити
У лютому 2022 року розпочалися обстріли житлових районів і виробничих об’єктів, що загрожували життю місцевих мешканців. Наталя пригадує:
«Ворожі ракети бомбили наші будинки і школи. Люди гинули, а ми все більше боялися. Богдан почав переживати панічні атаки. У червні 2024-го фронт максимально наблизився — до нас залишалося кілька кілометрів. Домівки сусідів постійно потерпали від ударів, навколо — плач і сльози. Сирени лунали безперервно, а дах нашого будинку потрапляв під обстріл. Син не витримував нервового напруження і благав поїхати. У вересні евакуація стала неминучою: лікарні та підприємства закривалися, магазини та пошти припинили працювати. Залізничний вокзал вже не працював, тож нас спочатку доправили автобусами до Павлограда, а звідти ми рушили далі потягом».
Новий дім далеко від рідних місць
Спершу родина зупинилася у Боярці, що на Київщині. Втім, згодом, коли батьки Наталі переїхали з Дніпра до Кропивницького, Наталя з Богданом вирішили жити ближче до рідних.
«З листопада 2025 року ми намагаємося звикнути до нового життя, – каже Наталя, – але адаптуватися не так легко, як хотілося б. Все зовсім інакше, і іноді відчувається самотність».
Допомога, що змінює життя
Народжуючи надію, Наталя дізналася про програму підтримки для внутрішньо переміщених осіб від благодійної організації «100 відсотків життя. Кропивницький». Вона звернулась за підтримкою і отримала сертифікати на 3000 гривень для придбання необхідних ліків.
«Богдан приймає ліки регулярно. Деякі ми отримуємо безкоштовно за програмою “Доступні ліки”, інші — купуємо самі. Ця допомога надзвичайно важлива, особливо в нинішніх обставинах», – поділилася Наталя.
Як соціальні працівники підтримують родини
Соціальна працівниця Альона Проценко не лише надала Наталі інформаційно-просвітницькі послуги, але й ознайомила її з існуючими у Кропивницькому закладами для дітей з інвалідністю. Такий підхід доказує, що допомога може бути ефективною, якщо вона оперативна та зосереджена на реальних потребах.
Проєкт, який працює на благо людей у складних обставинах
Проєкт «Безпека, підтримка та захист людей у потребі» здійснюють БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» та БО «100 відсотків життя. Кропивницький» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Координація відбувається через Help – Hilfe zur Selbsthilfe в рамках Програми локалізації Help (HLF).
Вікторія Семененко
