Керівницю центру в Кропивницькому відсторонили через підозру у незаконній легалізації іноземців
У Кропивницькому тимчасово відсторонили від роботи очільницю центру підготовки іноземних студентів Центральноукраїнського національного технічного університету. Її підозрюють у причетності до організації незаконної легалізації громадян з країн Азії та Африки. Додатково, троє працівників цього центру наразі не виконують обов’язків через відсторонення, лікарняний та відпустку. Управління центром тимчасово передали одному з проректорів університету.
Що каже ректор про ситуацію
27 травня ректор Володимир Кропівний розповів Суспільному, що остаточне рішення поки має прийняти суд. Він зазначив, що університет не порушував процедуру вступу та навчання іноземних студентів.
“Де саме з’явилися гроші, хто їх брав — це точно не університет. Невідомо, чи ця корупційна схема діяла в Києві чи за кордоном. У нашому виші таких фактів немає. Поки ніхто не надав мені доказів. Людині, якій оголосили підозру, заборонили спілкуватися зі мною.”
Як відбувається легалізація іноземних студентів
Ректор пояснив покроково порядок оформлення іноземних студентів:
- Іноземець або його представник надсилає копії документів університету.
- Якщо документи відповідають вимогам, університет робить запит до Міжнародного центру освіти в Києві.
- Протягом тижня отримують підтвердження про можливість видати запрошення на навчання.
- За цим запрошенням іноземець отримує візу у посольстві України в своїй країні.
- Потім в’їжджає в Україну через Молдову або Польщу.
- По прибуттю реєструється в міграційній службі та повідомляється про відрахування у випадку такого рішення.
За словами ректора, всі ці процеси відбуваються прозоро і в електронному режимі.
Розкриття схеми незаконного в’їзду
Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України, у 2024 році викрили схему, що сприяла нелегальному в’їзду та легалізації вихідців із Південно-Східної Азії та Північної Африки. Схема діяла під виглядом навчання в одному з вишів Центральної України — на фото ідеться про Центральноукраїнський національний технічний університет.
Також відомо, що:
- Іноземці платили від 1500 доларів за документи, що надавали право на навчання.
- Консульства видавали візи на основі цих паперів.
- Посадовці сприяли отриманню посвідок на тимчасове проживання.
В ході слідства виявили майже 100 “псевдостудентів”, які не володіють українською та не беруть участі у навчальному процесі. Переважно вони проживали у містах без власної університетської бази, використовуючи статус студента як прикриття для працевлаштування і безперешкодного перетину кордону.
“Вони не знають мови та не орієнтуються у навчанні. Статус студента служить фасадом для законного перебування в Україні,” — йдеться на сайті прикордонної служби.
Поточна ситуація в університеті
За словами ректора, у виші навчається близько 140 іноземних студентів. Володимир Кропівний заперечує, звідки взяті дані про 100 “псевдостудентів” і яким чином їх співвідносять із реальною кількістю.
Через воєнний стан навчання проводиться дистанційно, що ускладнює процес і призводить до частих пропусків аудиторних занять. Студентів, з якими неможливо встановити зв’язок, відраховують. Ректор зазначив, що зараз проводиться жорсткий аудит кожного студента, аби уникнути претензій.
“Ми відрахували близько десятка студентів, з якими довго не було зв’язку. Аудит триває, щоб виправити ситуацію.”
Як перевіряють рівень знань української мови
Низький рівень володіння мовою означає вступ на підготовче відділення, тоді як достатній — це пряме зарахування на перший курс.
“Дехто стверджував, що не розуміє української, але потім спілкувався з перекладачем і деканом саме українською. Сума сумнівів щодо оцінки мовних навичок слідчих зберігається.”
Результати обшуків та правова відповідальність
В університеті та за місцем проживання співробітниці центру провели обшуки, під час яких вилучили гроші, комп’ютерну техніку, бухгалтерські документи, блокноти з нотатками та списками студентів. Все це, на думку слідства, підтверджує фіктивне навчання та організацію житла для іноземців.
Керівниці центру обрали запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі мільйона гривень. Запобіжний захід приймав Шевченківський районний суд Києва 29 квітня 2026 року за процесуального керівництва окружної прокуратури.
Їй інкримінують частину 3 статті 332 Кримінального кодексу України — “Незаконне переправлення осіб через державний кордон, вчинене організованою групою або з корисливих мотивів” — що передбачає до 9 років ув’язнення.
Прокуратура пропонувала заставу у 4 542 000 гривень, тоді як суд визначив суму майже у 998 400 гривень. Адвокатка підозрюваної вважає обвинувачення необґрунтованими через суперечності у протоколах допитів та просила м’якший запобіжний захід — нічний домашній арешт.
Ректор університету не має інформації, чи вийшла підозрювана під заставу, оскільки суд заборонив їй з ним спілкуватися.
Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинною, доки її вину не доведено у законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
