Як кропивничанка врятувала безпритульних тварин: історія маленького притулку з великим серцем
Історія Вікторії почалася з випадку на підприємстві, де вона підгодовувала бездомних собак. Під час холодної зими жінка виявила серед них новонароджених цуценят, що викликало у неї бажання створити щось більше, аніж просто допомагати. Цей момент став переломним у її житті і перетворив мрію в реальність.
Перші кроки до порятунку
Було морозно — мінус 15 градусів, і Вікторія не знала, як захистити немовлят від холоду. Вона знайшла будку, але вона виявилася замалою — цуценята вилізали назовні і потерпали від холоду.
“Було 15 градусів морозу, я не знала, що мені робити. Наступного дня знайшла будку, але вона виявилася занадто маленькою — усі звідти повипадали”, — пригадує Вікторія.
Саме тоді вона придбала великий вольєр для цуценят і їхньої матері, що стали першими мешканцями її майбутнього притулку. Ця подія надихнула її на створення громадської організації “Хвостата варта”, метою якої стало облаштування простору для порятунку бездомних тварин.
Облаштування притулку і підтримка родини
На території встановили надійні вольєри та огорожу, що забезпечують тваринам безпечне перебування. Дуже важливо, що чоловік Вікторії придбав ділянку для притулку та активно допомагає будувати паркани й доглядати територію.
- Вольєри стали справжнім домом для чотирьох цуценят, яких знайшли покинутими в коробці в лісі на Кущівці.
- В притулок потрапляють і тварини, врятовані зі сміттєзвалища — це особливі історії боротьби за життя.
Піклування про кожного мешканця
Усі безпритульні, які опиняються у “Хвостатій варті”, проходять необхідне лікування та вакцинацію, перш ніж почати шукати для них нові люблячі родини.
Ось кілька прикладів із життя притулку:
- Маленькі кошенята, знайдені на сміттєзвалищі, страждали на блошиний дерматит і рахіт. Волонтери вірили в їхнє одужання, піклуючись про них, а зараз малюки поступово одужують і готові до нових домівок.
- Цуценя близько 2,5–3 місяців було врятоване з лісу і зараз отримує весь необхідний догляд.
- Собака Чупік має складне автоімунне захворювання шкіри — пухирчатку. Лікування затяжне, проте завдяки турботі та медикаментам стан тварини поступово покращується.
“Коли я його знайшла, він був суцільною кривавою раною. Зараз купаємося, вичісуємося, приймаємо ліки і повільно відновлюємося. Чупакаброю я назвала його, бо колись він мали досить незвичайний вигляд”, — ділиться Вікторія.
Комфорт для котів
Окремо в притулку облаштували будиночок для котів із місцем для відпочинку та ігор. Там зараз тримають троє кошенят, які також отримують лікування і скоро будуть готові до щеплень та нових сімей.
“Я їх вичухала, потрібно ще вакцинувати, але поки що не можна через лікування. Коли курс завершиться, зробимо щеплення і почнемо шукати їм нові родини”, — розповідає волонтерка.
Витрати і підтримка притулку
Утримання такого місця – справа непроста, особливо що стосується фінансів. Основна частина коштів на харчування тварин надходить від родини Вікторії, а також завдяки підтримці благодійників.
Лише на їжу для мешканців йде близько 10 тисяч гривень щомісяця, не рахуючи витрат на медикаменти та вакцинації, що теж суттєво навантажують бюджет.
Допомога тваринам під час війни
Після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року сотні тварин із затоплених районів Херсонщини евакуювали до Одеси. Частина з цих тварин нині перебуває в центрі адопції, де їх доглядають і шукають нових господарів.
Відвідувачі можуть приїжджати, вигулювати собак та проводити час із ними, що допомагає покращити стан тварин і дає їм надію на нове життя.
Також є історія окремої породи: “Зелену” собаку, яку евакуювали з Донеччини, нещодавно всиновила родина з Ірландії. Ця новина стала яскравим прикладом того, як милосердя і співпереживання долають кордони.
