16 червня Кропивницький попрощався з чотирма Героями, які віддали життя за Україну
У місті Кропивницький відбулася сумна, але водночас велична подія — прощання з чотирма військовослужбовцями, які віддали свої життя, захищаючи Батьківщину. Це був день пам’яті і шани, наповнений важкими емоціями та глибокою повагою.
Траурний кортеж у супроводі небайдужих зупинився біля площі Героїв Майдану, де всі присутні хвилиною мовчання вшанували загиблих.
Клим Матюшенко: від енергетика до фронтового гранатометника
Народився 27 січня 1982 року в серці Кропивницького. Освіту отримав у ліцеї “Арт Плюс” та Кропивницькому професійному ліцеї, де опанував столярну справу.
На початку повномасштабного вторгнення Росії працював у “Кіровоградобленерго”, займаючись відновленням електропостачання в зоні бойових дій на Харківщині та Херсонщині.
Восени 2024 року Клим прийняв рішення стати на захист України — вступив до лав ЗСУ та служив гранатометником. Його відданість і сміливість стали прикладом справжнього патріота.
18 листопада 2024 року він загинув, виконуючи бойове завдання поблизу села Чумацьке на Донеччині. Рішення експертизи ДНК підтвердило його загибель. Клим пішов з життя у 42 роки.
Віталій Котляров: від робітника заводу до морського піхотинця
Віталій народився 25 червня 1972 року в Кропивницькому. Закінчив Академічну гімназію, а потім опанував професію слюсаря-інструментальника у Центральноукраїнському вищому професійному училищі ім. Миколи Федоровського.
Працював на заводі та навчався у навчальному центрі підприємства “Дніпро-Кіровоград”, де став машиністом автотранспортних навантажувачів. Додатково мав досвід роботи у військовому шпиталі, де займався евакуацією поранених.
На початку 2025 року Віталій приєднався до Збройних Сил. Як навідник взводу морської піхоти, він брав участь у численних бойових операціях, мав статус ветерана війни та учасника бойових дій.
16 липня 2025 року Віталій загинув неподалік села Олексіївка в Донецькій області. Йому було 53 роки.
Руслан Білорусов: справжній захисник з радіо у руках
Руслан з’явився на світ 16 липня 1973 року у Кропивницькому. Вчився у гімназії “Сучасник”, після якої пройшов строкову службу, де отримав спеціалізацію радіотелефоніста космічного зв’язку.
Після служби продовжив освіту у будівельному коледжі, працював за фахом, але коли розпочалася війна, не вагаючись, став добровольцем у ЗСУ.
У ролі радіотелефоніста він виконував важливі завдання на Херсонському та Донецькому фронтах, забезпечуючи зв’язок і координацію дій.
20 лютого 2024 року Руслан загинув у Бахмутському районі на Донеччині. Загибель підтверджена експертизою ДНК. Йому було 50 років.
Андрій Торчило: бухгалтер, який став героєм війни
Андрій народився 12 лютого 1982 року у Кропивницькому. Навчався у ліцеї “Новенський”, а потім отримав економічну освіту в Кіровоградському інституті комерції.
Після строкової служби працював у сфері торгівлі, мав власну справу. Але війна внесла корективи — у 2025 році він приєднався до Збройних Сил України.
Служив бухгалтером фінансово-економічної групи, вірно підтримуючи військових із тилу.
1 квітня 2026 року сержант Андрій загинув під час виконання бойового завдання біля Краматорська, на Донеччині. Йому було 44 роки.
Пам’ятаємо і шануємо
- Ці чоловіки мали різне минуле: від енергетиків і робітників до економістів і митців.
- Об’єднала їх одна доля — служба Україні та відданість своїй землі.
- Їхня мужність і самопожертва стануть прикладом для майбутніх поколінь.
Це світла пам’ять про Героїв, які назавжди залишаться у серцях рідних, друзів та всього Кропивницького.
