Євгеній Осієвський: від пацифіста до героя, який боронив Україну
Він був переконаним пацифістом, завжди виступав проти насильства та авторитаризму. Але коли настав час, Євгеній став на захист своєї родини і держави.
Раннє життя та інтереси
Євгеній народився 14 серпня 1993 року у Кіровограді, що сьогодні відомий як Кропивницький. Його навчання розпочалося у Центральноукраїнському науковому ліцеї, де він проявив неабиякі здібності та допитливість.
За словами матері, Олександри Гребенюк, у нього завжди було бажання пізнавати більше:
- Змалку він відвідував танцювальний гурток, проявляв хист до малювання;
- Запоєм читав книги, а у віці 12 років вже опублікував першу статтю;
- Володів чотирма мовами, проте не цікавився зброєю, що випадало з його кола захоплень.
Громадська позиція та освіта
Вже у дитинстві Євгеній виявляв активну громадську позицію – він був президентом ліцею і заступником президента дитячого самоврядування області. Як представник України, відвідував міжнародні зібрання у Німеччині та Хорватії.
Після школи хлопець обрав політологію для подальшого навчання в Центральноукраїнському університеті імені Володимира Винниченка. Мріяв про Харківський університет, але через житлові складнощі залишився навчатися вдома. Отримав диплом з відзнакою і продовжив магістратуру з культурології у Києво-Могилянській академії.
Наукові пошуки та плани
У 2018 році Євгеній вступив до аспірантури, де працював над дисертацією, присвяченою дослідженню альтернативних соціальних просторів острова Танна у Вануату. Він вивчав місцеву мову та готувався до етнографічної експедиції в Океанію, яка, на жаль, так і не відбулась через пандемію та війну.
Журналістика як частина життя
Писати почав вже у дванадцять років – його перша публікація зосереджувалась на сімейних цінностях. Згодом інтереси розширилися:
- Він досліджував релігійні громади Києва, особливо неоязичницькі, спілкуючись з ними під час написання репортажів;
- Працював над матеріалами про кіно та комікси, читав лекції на Kyiv Comic Con;
- Співпрацював з науково-популярним журналом «Куншт», де брав інтерв’ю у провідних світових вчених.
Євгеній дотримувався правил етики, обережно спілкуючись з героями своїх статей, попереджаючи про майбутні публікації.
Пацифіст та захисник життя
Євгеній був палким пацифістом, прихильником ідеї ненасильства та принциповим веганом, який з особливою любов’ю ставився до тварин. У нього були дві врятовані від загибелі кішки — Тельма і Луїза.
Ось лише декілька фактів про його ставлення до життя:
- Він відмовлявся вживати м’ясо та рибу, бо вірив, що не має права забирати життя інших;
- Навіть тарганів у гуртожитку не травив, бо вважав це неправильним;
- Піклувався про друзів і тварин із щирою турботою.
Перехід до активної оборони країни
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Євгеній перебував у Ворзелі — він опинився в окупації. Лише 10 березня 2022 року вдалось евакуюватися. Цей період він детально описав у репортажі для журналу «Спільне».
Незважаючи на перешкоди, він прагнув долучитися до захисту країни:
- Перший запит про мобілізацію у Кропивницькому військкоматі отримав відмову;
- Займався пошуком альтернативних способів допомоги, розглядав варіант військового кореспондента;
- Проте у листопаді 2022 року йому вдалося стати добровольцем — стрільцем-санітаром у 77-й окремій аеромобільній бригаді десантно-штурмових військ.
Мотиви захисника
Самі слова Євгенія відображають справжній характер та глибину його внутрішньої позиції:
“Не вірю, що писання текстів або наукова діяльність — вищий вид служби, а захищати рідних — менш важливо. Люди не діляться на сорти, а об’єднані побутовими потребами та спільною боротьбою. Я називаю цих людей побратимами.”
Відвага на фронті і пам’ять
Підрозділ, де служив Євгеній, виконував завдання в районі Бахмута. Побратими відзначали його невтомність і сміливість: він особисто виніс з поля бою близько 800 поранених.
22 травня 2023 року він загинув під час бойового завдання у цьому прифронтовому районі. Поховали Героя 30 травня на Далекосхідному кладовищі в Кропивницькому.
Пам’ять про Євгенія
На честь нього Кіровоградська Мала академія наук організувала обласний конкурс творчих проєктів пам’яті. Відомий письменник Артем Чапай присвятив Євгенію книгу «Не народжені для війни».
У 2025 році в його рідному місті презентували посмертну збірку його коміксів «Воїнство небесне».
Особисту бібліотеку, яка була для Євгенія цінним скарбом, він заповів Обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Дмитра Чижевського, де провів юнацькі роки.
Світлана Ушакова, завідувачка відділу мистецтв бібліотеки, згадує: “Навіть коли перемога прийде, вона буде не така без Жені. Втрачаємо найкращих…”
Вічна пам’ять і слава захиснику України!
Ігор Чорний
Фото: Facebook-сторінка Євгенія Осієвського, Кіровоградська МАН, Книга пам’яті могилянців, Україна-Центр, CBN, Dostup Media
За матеріалами: Книга пам’яті могилянців, Україна-Центр, CBN, Dostup Media, Кіровоградська МАН
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ разом із Українським інститутом національної пам’яті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
