Як війна з Іраном впливає на світовий ринок нафти та глобальну енергетику
Ігнорування ризиків у енергетиці на тлі військових дій
18 лютого, коли президент Трамп розглядав можливість військових дій проти Ірану, тодішній міністр енергетики Кріс Райт запевняв, що війна не вплине на постачання нафти з Близького Сходу і не викличе хаосу на енергетичних ринках.
Навіть під час ударів Ізраїлю та США в червні минулого року, за словами Райта, ринок пережив лише короткочасні коливання цін: “Ціни на нафту трохи підскочили, але швидко повернулися до попереднього рівня”. Аналогічні погляди підтримували й інші радники Трампа, які вважали, що закриття торгових шляхів, через які проходить близько 20% світових нафтових запасів, не спричинить тривалих перебоїв.
Наслідки недооцінки іранської відповіді
Проте останні події показали, наскільки серйозною була ця помилка. Іран пригрозив атакувати торгові нафтоналивні танкери, що проходять через Стріт Гормуз – стратегічний перевал, через який проходять всі судна з Перської затоки.
- Комерційне судноплавство фактично зупинилося у цьому регіоні;
- Ціни на нафту різко зросли;
- Адміністрація Трампа терміново шукала способи стабілізувати економічну ситуацію та знизити ціни на бензин у США.
Іран відповів значно агресивніше за свою поведінку під час 12-денного конфлікту в червні, завдаючи ракетних та безпілотних ударів по військових базах США, містах арабських країн та ізраїльських населених пунктах.
Реакція та труднощі американської адміністрації
Уряд США змушений швидко коригувати свої плани: евакуація посольств відбулася поспішно, а були розроблені нові політичні пропозиції щодо зниження цін на пальне.
Після закритої брифінг-сесії для законодавців сенатор Крістофер Мерфі заявив у соцмережах, що адміністрація “не має чіткого плану” щодо Стріту Гормуз і “не знає, як безпечно відновити його роботу”.
Деякі американські чиновники висловлюють невпевненість у відсутності стратегії завершення війни, проте не говорять про це відкрито, оскільки президент наполягає на повній успішності військової операції.
Різні підходи до встановлення цілей
- Трамп ставить максималістські завдання — вимагає, щоб Іран призначив лідера, який підкориться США;
- Держсекретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Гегсет описують більш тактичні та обмежені цілі, що можуть дозволити швидше завершити конфлікт;
- Прес-секретарка Білого дому Каролін Лівітт заявила, що до початку війни була розроблена “чітка стратегія” і пообіцяла зниження нафтових цін після її завершення.
Варіанти розвитку подій і дії військових
Гегсет визнав, що іранська відповідь стала несподіванкою для Пентагону, але водночас наголосив, що це демонстрація відчаю режиму.
Трамп висловив роздратування через порушення поставок нафти, радячи екіпажам танкерів “проявити мужність” і пройти через Стріт Гормуз, незважаючи на загрози.
Незважаючи на попередження деяких військових радників про імовірність агресивної іранської кампанії у відповідь, інші були переконані, що усунення вищого іранського керівництва призведе до появи більш прагматичних лідерів, здатних припинити конфлікт.
Комунікаційні помилки та ринковий хаос
Трамп визнавав ризик підвищення цін на нафту, але вважав це короткостроковою проблемою, яка не повинна відволікати від мети “скасування режиму”. Він доручив міністрам енергетики та фінансів розробити заходи для стримування цін.
Однак він не оголосив публічно про можливі рішення — включно з політичним страхуванням та супроводом військових кораблів — доки війна вже не почалася, а такі супроводи ще не здійснено.
Міністр енергетики Райт спричинив підвищення біржових показників, опублікувавши у соцмережах інформацію про успішний військовий супровід танкера, однак після спростування цієї новини її видалили, що лише підсилило нервозність на ринку.
Інтелектуальні пастки й геополітичні ризики
Спроби відновити морські поставки ускладнюються даними про підготовку Іраном мінування Стріту Гормуз. Американські військові заявили, що завдали ударів по 16 іранських суднах, які займалися мінуванням.
Зростання вартості нафти турбує республіканців у Вашингтоні, оскільки це ускладнює просування їхньої економічної політики напередодні проміжних виборів.
Уряд Трампа, у відповідь, акцентує на можливостях венесуельської нафти та відкритті нових нафтопереробних заводів у Техасі, аби знизити ризики довгострокових потрясінь на ринку.
Пошук шляхів виходу з конфлікту й складність ситуації
Навчання на попередніх конфліктах
Варто зазначити, що у 2019 році Трамп вже санкціонував військові удари проти хуситів у Ємені, оскільки їх атаки завдали значної шкоди морській торгівлі в Червоному морі.
Проте тепер ситуація з Іраном більш заплутана — у війні відсутня послідовна і чітко пророблена комунікація щодо цілей, що викликає внутрішнє розчарування серед деяких помічників президента.
Невизначеність щодо тривалості бойових дій
Трамп протирічливо заявляє, що війна може тривати більше місяця або ж уже “майже завершена”. При цьому наголошує, що Сполучені Штати підуть вперед із ще більшою рішучістю.
Марко Рубіо та Піт Гегсет узгодили публічне повідомлення про три головні завдання операції:
- Знищення іранської можливості запуску ракет – руйнування ракет і пускових установок;
- Знищення фабрик, які виробляють ці ракети;
- Ліквідація флоту Ірану.
Відео з такими цілями було опубліковане на офіційних ресурсах держсекретарства, готуючи громадськість до ймовірного завершення операції найближчим часом.
Військова складність і витрати конфлікту
За закритими даними, лише за перші два дні конфлікту американська армія витратила на снаряди 5,6 мільярдів доларів — це значно перевищує офіційно озвучені цифри.
Військові витрати і загальна напруга на ринку підсилюють тиск на адміністрацію, що вимушена швидко шукати вихід із кризової ситуації.
Іранська позиція та загрози
Представники Ірану залишаються непоступливими й обіцяють використовувати контроль над світовими нафтовими потоками, щоб змусити США та Ізраїль відступити.
Високопоставлений іранський офіційний представник Алі Ларіджані написав у соцмережах, що Стріт Гормуз може стати “протокою миру та процвітання для всіх” або ж “протокою поразки та страждань для військових авантюристів”.