Як врятувати бджіл на Кіровоградщині: причини загибелі та шляхи порозуміння між пасічниками і аграріями
Тяжкий удар по бджолах Кіровоградщини: статистика і реальні втрати
Цього року у Кіровоградській області офіційно підтвердили два випадки загибелі бджіл, спричинені обробкою полів хімічними препаратами проти шкідників. Для порівняння, торік таких інцидентів було вдвічі більше — чотири. За словами Валерії Фурманової, керівниці департаменту агропромислового розвитку, нині в Україні налічується близько 64 тисяч пасік, де доглядають майже три мільйони бджолосімей. Через отруєння бджіл пасічники понесли значні збитки — аналітики Спілки пасічників України підрахували втрати у два мільярди гривень за минулий рік. Суспільне досліджувало, як налагодити конструктивний діалог між пасічниками та сільськогосподарськими виробниками, щоб зменшити загибель комах.
Спогади досвідченого пасічника про масову загибель бджіл
Василь Голоцван, бджоляр із села Липняжка Кіровоградської області, має понад 39 років досвіду в бджільництві і понад пів мільйона бджіл у своєму господарстві. Він розповідає, що отруєння комах триває щодня і набуває масштабів лиха — лише за чотири місяці втратив майже сто тисяч бджіл.
“Бджола повертається додому з отрутою на тільці чи крилах після обробки поля. Прийомчиці вулика приймають цей отруйний “подарунок”, який накопичується всередині і викликає токсикацію. Щодня гине молоде покоління бджіл. Контролювати точний час та спосіб обробки полів зараз практично неможливо.”
За словами Василя, неподалік, у громаді Добровеличківки, навесні цього року друг пасічника втратив половину своєї пасіки — близько 250 тисяч бджіл, ймовірно через використання хімікатів у період цвітіння.
“Для економіки це величезна втрата: одна бджолосім’я може принести близько 30 кілограмів меду, а при ціні 130 гривень за кілограм — це суттєві втрати.”
Діалог і порозуміння: слово аграрію
У червні в громаді відбулася важлива зустріч між пасічниками та сільськогосподарськими виробниками, про яку розповів керівник господарства з села Юріївка Володимир Басистий. Обговорення показало, що лише спільна робота та відкритий діалог допоможуть уникнути конфліктів і втрат.
“Рішення проблем слід шукати в діалозі, а не в судових позовах чи сварках. Пасічники мають створювати кормову базу для бджіл і заздалегідь повідомляти про переміщення пасік.”
За словами аграрія, сільгоспвиробники зобов’язані застосовувати лише зареєстровані пестициди, які не становлять надмірної загрози для навколишнього середовища.
“Починається цвітіння сої, потрібен захист від шкідників. Але аграріям варто використовувати лише безпечні, зареєстровані препарати, суворо дотримуючись усіх правил застосування.”
Володимир розповів, що застосовує лише сертифіковані препарати, дозволені в Євросоюзі.
“Щоб інтегруватися у європейський ринок, мусимо дотримуватися нових стандартів і законодавства щодо пестицидів.”
Відповідальність за збереження бджіл — справа всіх
Валерія Фурманова зазначає, що у попередженні загибелі бджіл задіяні обидві сторони – і пасічники, і ті, хто обробляє гектари полів. Наразі в області зафіксовано два офіційні випадки отруєння комах через порушення правил застосування агрохімікатів.
“Ми звернулися до сільських і селищних рад в області, щоб вони активніше працювали над тим, аби не допускати таких трагедій. Загибель бджіл – це серйозна проблема для цивілізованого світу.”
Погляд Спілки пасічників України: актуальні проблеми і звернення
Президент Спілки пасічників Сергій Гриньов розповів, що весною, у період розвитку молодих бджолосімей, втрати особливо відчутні:
“Ми недоотримуємо близько 20% меду через загибель бджіл саме в цей сезон, адже обробка полів хімікатами припадає на весну та початок літа – ключовий час для розмноження та розвитку колоній.”
9 червня Асоціація пасічників України звернулася до урядових структур та офісу президента з проханням припинити використання діючих речовин пестицидів, які є небезпечними для медоносних бджіл і заборонені в Євросоюзі.
“Ми надали перелік таких речовин, що здебільшого належать до неокотиноїдної групи – вони викликають нервово-паралітичну дію, через що бджоли гинуть дуже швидко. Ці пестициди вже заборонили в Європі, натомість у нас ними продовжують обробляти поля.”
Штрафи за отруєння бджіл можуть зрости у сотні разів
Наразі порушення правил використання агрохімікатів карається достатньо м’яко: штраф становить від 51 до 119 гривень для фізичних осіб і до 170 гривень для організацій (стаття 83 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Проте в Комітеті аграрної та земельної політики Верховної Ради обговорюють законопроєкт, що передбачає значне посилення відповідальності за такі порушення, особливо якщо вони призвели до загибелі бджіл.
Заступник міністра економіки, довкілля й сільського господарства Тарас Висоцький зауважує, що штрафи можуть сягати сотень тисяч гривень у разі доказів провини агровиробників.
Чим відрізняється підхід ЄС і України до захисту польових культур від шкідників?
Доцент кафедри загального землеробства Центральноукраїнського технічного університету Микола Ковальов повідомив, що в Європі заборонено майже 600 препаратів для обробки полів, тоді як в Україні — лише 87. Цей розрив ілюструє серйозність різниці у регуляції та рівні захисту навколишнього середовища.
“Заборони — це далеко не примха екологів, а вимога європейського законодавства, до якого ми прагнемо інтегруватися.”
Вчений наголошує: обробка полів є необхідною для боротьби зі шкідниками, але пріоритетом мають бути безпечні біологічні препарати, що базуються на корисних бактеріях, грибах і штамах, які не шкодять бджолам і природі.
“Потрібно суворо обов’язково попереджати пасічників про внесення хімікатів на полях за 2-3 доби, щоб вони могли убезпечити свої пасіки.”
Він підкреслив, що запилення бджолами здатне підвищити врожайність сільськогосподарських культур на 30-40%, тому збереження бджіл — вкрай важливе для агровиробників.
Реальні випадки на Кіровоградщині: сотні мільйонів загиблих бджіл
16 червня у селі Богданівка сталася чергова трагедія: масова загибель бджіл, повідомляє пасічниця Наталія Черниш. За її підрахунками, за тиждень 14 жителів двох сіл у Суботцівській громаді втратили близько 32 мільйонів бджіл — це майже половина з 800 пасік, які господарюють у регіоні.
Пасічники звернулися до поліції, і розпочато розслідування за статтею 247 “Порушення законодавства про захист рослин”. Головна спеціалістка Суботцівської сільради Інна Костандінідес розповіла, що попередньою причиною отруєння вважається обробка хімікатами горохового поля місцевою агрофірмою у період його цвітіння.
