Іван Шевчик - машиніст із Знам’янки, який присвятив залізниці понад 20 років
Іван Шевчик, виходець із міста Знам’янка Кіровоградської області, був справжнім поціновувачем залізничної справи. Понад два десятиліття він невтомно працював машиністом електровоза, люблячи техніку і завжди дбаючи про безпеку себе та своїх колег. Та, на жаль, 13 серпня його життя обірвалася під час атаки російського безпілотника на пасажирський потяг на Одещині. Тіло Івана ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи, а через майже два місяці він був похований на рідній землі.
Час із дружиною та спільне життя
Про своє життя з Іваном розповіла його дружина Заріна Гаірбекова. Вони познайомилися 2014 року через спільних друзів і з того часу жили разом, офіційно оформивши стосунки у 2023-му.
«Він був дуже добрим, ніжним і розуміючим чоловіком. Мої діти вважали його татом, хоч спільних дітей у нас не було. Іван ставився до них з великою любов’ю. Ми дуже кохали одне одного. З ним хотілося жити! Він завжди усміхався і в усьому знаходив позитив…»
Професійна дорога та захоплення машинами
Іван почав свою залізничну кар’єру з вісімнадцяти років, відразу після школи. Він отримав професії помічника машиніста в Знам’янському професійному ліцеї та машиніста в одеській школі машиністів.
«Для Івана робота була більше, ніж просто професією - це було справжнє покликання. Він обожнював техніку: потяги, автомобілі, механізми. Часто казав, що навіть із кабіни чув, у якому вагоні спрацювали гальма. Їздив по різних маршрутах - Київ, Одеса, Помічна, Тимкове, Миронівка, і не лише в межах області, а й далеко за її межами».
Життя під тінню війни: тривоги через обстріли
З березня цього року, коли почалися масштабні російські обстріли залізничної інфраструктури, Івана турбували постійні загрози, пов’язані з його роботою.
«У той злощасний ранок 13 серпня я дзвонила Івану о 7:10, та не змогла додзвонитися - він був поза зоною. Спершу подумала, що то просто місцевість без зв’язку і пішла на роботу. Але вже близько восьмої він так і не з’явився в мережі. Я дзвонила знову, але він залишався недосяжним. Тоді відчула, що щось трапилося…»
Деталі трагедії на Одещині: як відбулася атака
13 серпня на Одещині пасажирський поїзд маршруту «Дніпро - Одеса» зазнав удару з боку російського реактивного безпілотника. Локомотив у той момент під’їжджав до станції Буялик. Відповідно до інформації від голови правління «Укрзалізниці» Олександра Перцовського, перед інцидентом була зафіксована загроза атаки, тож бригаду попередили зупинити поїзд.
Іван Шевчик разом із помічником Василем Морозовим прямував до станції, де мали евакуювати пасажирів. Проте безпілотник несподівано змінив траєкторію і влучив саме у кабіну локомотива, не залишивши їм шансів. Обидва чоловіки загинули на місці - Івану було 41 рік, Василю - 51 рік.
Як пройшла евакуація пасажирів
У той момент у поїзді перебували 340 пасажирів, серед них 67 дітей. На щастя, ніхто з них не постраждав. Людей швидко евакуювали у безпечне місце і перевозили автобусами до Одеси.
За словами «Укрзалізниці», завдяки своєчасному повідомленню і команді зупинити потяг, значна трагедія була запобігнута. Але раптове змінення курсу дрона не залишило часу на повну евакуацію бригади локомотива.
Пам’ять про Івана та його життя поза роботою
Іван і Заріна любили проводити час разом - відпочивали на природі, ходили до лісу, подорожували та насолоджувалися кожним моментом разом. З колегами він спілкувався дружньо, не поділяючи людей на «своїх» і «чужих».
Його життя нагадує нам про тих, хто щодня працює у складних умовах і ризикує задля безпеки інших.
Слідкуйте за найважливішими новинами Кропивницького у соцмережах
Підписуйтеся на сторінки у таких мережах:
- YouTube
- Telegram
- Viber
- TikTok
