Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, є однією з найпомітніших фігур серед народних депутатів. Для одних він — суворий та вимогливий реформатор податкової сфери, який «затягує гайки», для інших — єдиний політик, що має мужність протидіяти скріпленим роками тіньовим схемам і «мародерам», які роками збагачувалися за рахунок тіньового бізнесу.
У розлогій інтерв’ю для OBOZ.UA Гетманцев розповів про затримки з боку Кабінету Міністрів у виконанні вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ), про засоби використання ФОПів у так званому «сірому» бізнесі, про детальнішу увагу до соціальної політики, а також про прогнозовані терміни завершення війни — орієнтовно у 2026 році.
Боротися з тіньовою економікою, ФОПами та близькість "фінансового колапсу"
Запровадження парламентської тимчасової слідчої комісії (ТСК) для розслідування схем ввезення автомобілів із порушеннями, зокрема несплатою повних митних платежів через підроблені євросертифікати, вже не є новиною. OBOZ.UA неодноразово висвітлював ці схеми та пов’язані з ними компанії. За підсумками роботи ТСК Гетманцев назвав цю індустрію злочинною, де задіяні не лише митні служби, а й правоохоронні органи та податкова:
- Мова йде про системний та організований кримінальний бізнес.
- Підроблені документи завозяться з рук посадових осіб митниці або брокерів, що безпосередньо подають фальшиві сертифікати.
- Відповідна діяльність кваліфікується за статтею 358 Кримінального кодексу — «підроблення документів, печаток, штампів, збут або використання підроблених документів».
Втім, незважаючи на тисячі зафіксованих випадків підробки, судових вироків майже немає. За словами Гетманцева, відсутність невідворотності покарання заохочує використовувати ці схеми й надалі.
Щодо масштабів порушень, експерт наводить такі дані:
- Приблизно 90% ввезених автомобілів — це «сірі» або тіньові угоди з ухиленням від сплати податків.
- Важливо розрізняти продаж власного автомобіля, що не вважається бізнесом, і покупки у автосалонах, які часто прикривають схеми ухилення.
Гетманцев стримано оцінює перспективи зміни ситуації. Хоча ТСК займається виявленняом таких фактів, а бізнес не приховує ці проблеми перед головою Бюро економічної безпеки (БЕБ), результатів не видно:
- Нове керівництво БЕБ не продемонструвало помітних зрушень.
- Комітет надавав низку задокументованих фактів щодо подрібнення ФОПів і ухилення від оподаткування за статтею 212 КК.
Фінансова стабільність і ризики у 2026 році
Ще кілька тижнів тому Гетманцев попереджав про можливу фінансову трагедію у квітні, якщо програма МВФ не стартує. Втім, завдяки зміні позиції МВФ вдається уникнути найбільш гострої кризи:
- Програма з МВФ успішно стартувала, відкривши також можливості фінансування з боку Європейського Союзу.
- Кредит на 90 мільярдів гривень ще не має остаточної форми надходження, але відтерміновує найближчі фінансові ризики.
- У червні очікується перший перегляд програми МВФ, і виконання зобов’язань є критично важливим.
За програмою, серед найнагальніших завдань — прийняття закону про оподаткування цифрових платформ, введення 5% військового збору на постійній основі та уточнення відповідних норм щодо ПДВ для ФОПів. На жаль, уряд поки саботує внесення законопроєкту щодо ПДВ (недодержання терміну внесення до Верховної Ради), що ставить під сумнів виконання зобов’язань перед МВФ.
Чи можлива детінізація бізнесу та реалістичність прогнозів?
У бюджеті закладено 60 млрд грн від детінізації, проте це завдання не з легких:
- Боротися з дробленням бізнесу автор вважає важливим та необхідним заходом.
- «Подрібнювачі» — це великі компанії, які емітують дрібний бізнес заради ухилення від сплати податків.
- На думку Гетманцева, при згуртованій роботі митниці, податкової та БЕБ, вдасться повертати до бюджету близько 200 млрд грн щороку.
- У 2024 році вдалося зібрати приблизно 110 млрд грн.
- Потенціал для збільшення доходів існує, проте реалізація уповільнюється.
- Не виконується план по надходженнях — на 2025 рік невиконання становить 2,6% або 33 млрд грн.
- Це пов’язано із загальними тенденціями у фіскальній політиці, а не лише з змінами керівництва.
Особливості тіньових сфер економіки, на які варто звернути увагу:
- Легше перелічити галузі, які не потребують детінізації (теле-комунікації, банківська сфера).
- Наприклад, ринок квітів, де практично вся торгівля є «сірим» бізнесом.
- В продуктовому ритейлі більша частина — «біла», за рахунок впливу великих мереж, але є й корумповані компанії, що перебувають у тіні.
Гетманцев активно використовує публічний формат «розпаковок» бізнесів, щоби продемонструвати суспільству контраст між чесним і «чорним» бізнесом, а також щоб підштовхнути правоохоронців до дій.
Проблематика подрібнення ФОПів і відповідальність «дропів»
Щодо подрібнення бізнесу через систему ФОПів:
- Популярна маніпуляція, що це лише бізнесова тактика, якщо немає чіткого визначення законодавчо.
- Головна ознака шахрайства — відсутність реальної діяльності: документальна реєстрація ФОП без фактичного підприємництва.
- Приклади з великими торговими мережами і ресторанами, де на одне підприємство видають кілька чеків від різних ФОПів.
- Зусилля спрямовані на викриття таких схем та притягнення до відповідальності.
Щодо так званих «дроп-ФОПів», які надають доступ до своїх рахунків шахраям:
- Стабільно високий рівень відмов банками у співпраці з ФОПами свідчить про поширеність схеми.
- Відповідності Нацбанку у боротьбі з «дропами» поки обмежені.
- Гетманцев виступає за кримінальну відповідальність у разі умисної участі (навіть непрямої) у шахрайських схемах, наприклад, використанні рахунку для фінансування тероризму.
- Запровадження жорстких санкцій зробить ці послуги надто ризикованими та коштовними.
Законодавчі новації: скасування обов’язкового другого підпису
Прийнятий останнім часом закон про скасування обов’язкового другого підпису на документах — це помітний крок у дерегуляції та спрощенні документообігу:
- Якщо контрагенти домовилися про непотрібність другого підпису, податкова також його не вимагатиме.
- Це дозволить зменшити бюрократичне навантаження, особливо у договорах оренди та інших адміністративних документах.
- Незважаючи на популярність ініціативи у бізнесу, закон було ухвалено з великими труднощами, що свідчить про невисоку ефективність парламенту.
Залучення до соціальної сфери: пенсійна реформа та підтримка вразливих верств населення
Гетманцев пояснює, що його зацікавленість у сферах соціального захисту, пенсійної політики з’явилася у 2024 році з метою пов’язати бюджетний процес із реальним життям простих людей:
- Показати, що несплата податків впливає не лише на бюджет, а й на зарплати вчителів, пенсії, медицину.
- За цей період вдалося підняти мінімальні зарплати вчителям і викладачам, що є найвищим за історію.
- Розпочато реформу підтримки сімей з дітьми з інвалідністю, що потребує збільшення фінансування.
Таким чином:
- Є чітке протистояння між «схемщиками» і тими, хто працює на реальний бюджет.
- Білий бізнес та державні працівники підтримують боротьбу з тіньовими практиками.
Пенсійна система — виклики та пропозиції
Пенсійна система України станом на 2026-й рік характеризується як критично проблемна:
- Демографічна криза та низька індексація, що не покриває потреб.
- Існування «кланових» пенсій із непомірно високими виплатами, особливо серед силовиків.
- Нестача політичної волі для масштабної реформи: уряд концентрується на рейтингах, а не довготермінових рішеннях.
- Сутність проблеми — необхідність змінити формулу розрахунку пенсій із урахуванням справедливості і уніфікації правил.
Конкретні пропозиції:
- Пенсія має складатися із трьох частин: базова, страхова та професійна (спеціальна).
- Професійна пенсія повинна відповідати вищим відрахуванням від роботодавця.
- Базова пенсія має дорівнювати реальному прожитковому мінімуму з поетапним підвищенням.
- Накопичувальна пенсія повинна мати обов’язкові внески роботодавця з можливістю відмови працівника.
- Пов’язано з розвитком фондового ринку та програмою доступного житлового будівництва.
Поточні соціальні ініціативи та їх оцінка
Право на одноразову допомогу пенсіонерам у 1500 грн уряд вважає тимчасовою мірою. Гетманцев вказує, що це не замінить системні зміни:
- Закликає владу діяти стратегічно, а не ухвалювати ситуативні рішення «під настрій».
- Критично оцінює розширення програми кешбеку на паливо, вважаючи її непродуктивною, неефективною у контексті економічних потреб країни.
Перспективи миру та подальші виклики
Проміжні результати переговорного процесу не вселяють оптимізму, але політик закликає:
- Мати мужність приймати складні рішення заради миру, враховуючи, що він можливий лише на непростих умовах.
- Підтримує ідею референдуму, щоб громадяни визначили подальшу долю — продовжувати війну чи шукати мир.
- Відзначає, що більшість суспільства прагне миру.
Що стосується фінансів:
- Відсутній резерв для подальшого значного підвищення податків.
- Внутрішні ресурси обмежені, тож без допомоги міжнародних партнерів підтримувати обороноздатність буде вкрай складно.
- Основне завдання — максимально використати потенціал детінізації економіки до розгляду нових податкових ініціатив.
Національна установа розвитку (НУР) — драйвер відновлення
Цей новий орган, переформатований із Фонду розвитку підприємництва, почав роботу з метою каталізувати відновлення країни:
- Аналог KfW, який після Другої світової війни допоміг Німеччині.
- НУР координуватиме зусилля міжнародної допомоги та внутрішніх ресурсів.
- Головний інструмент реалізації масштабної програми житлового будівництва, включно з проєктом «мільйон квартир».
- Мета — стимулювати будівельну галузь, підтримувати соціально незахищених та залучати заощадження населення у реальний сектор.
Меседж для майбутнього
У разі досягнення миру Гетманцев наголошує на невід’ємності мирного процесу та євроінтеграції:
- Ці дві складові завжди мають йти синхронно.
- Прискорене набуття членства у ЄС — ключ до стабільності, безпеки та процвітання.
- Європейська спільнота асоціюється з економічним зростанням та розвитком.
- Україна володіє вагомими перспективами на довгострокове майбутнє.
Найголовніше — вирішити складне, але доленосне питання миру, щоб відкрити українському суспільству шлях до стабільності і добробуту.
