Жителі Кропивницького попрощалися з героями, які віддали життя за Україну
2 жовтня на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища у Кропивницькому відбулося прощання з чотирма захисниками України – Русланом Теплинським, Віталієм Сухенком, Віталієм Бурченком та сержантом Юрієм Дирдою. Ця подія зібрала рідних, друзів і мешканців міста, які вшанували пам’ять героїв.
Юрій Дирда: від навчання до командирського поста
Юрій Дирда народився 4 грудня 1975 року у Кропивницькому. Свій шлях розпочав у школі №32, після чого здобув професію електрозварювальника у ПТУ №8. У липні 2025 року він приєднався до Збройних Сил України і служив командиром стрілецького відділення батальйону територіальної оборони.
9 березня 2026-го Юрій загинув під час бойового завдання поблизу села Рижівка Сумської області, віддавши життя за свободу України.
Життєвий шлях Руслана Теплинського
Руслан Теплинський народився 9 серпня 1976 року у місті Кадіївка, що на Луганщині. Його навчання проходило у Рубіжненській школі, а пізніше – у Харківському національному університеті імені Каразіна, де він здобув педагогічну освіту. Викладав хімію й біологію.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Руслан перебував у Рубіжному. Втративши домівку, він разом із сім’єю евакуювався до Дніпра, а згодом переїхав до Кропивницького. У листопаді 2024 року Руслан приєднався до Збройних Сил України, виконуючи обов’язки кулеметника у механізованому відділенні.
Під час виконання бойового завдання поблизу села Андріївка-Клевцове на Донеччині 2 лютого 2026 року його вважали зниклим безвісти. Лише пізніше ДНК-експертиза підтвердила загибель відважного солдата.
Віталій Сухенко: із шахт до танкового екіпажу
Віталій Сухенко, уродженець Кропивницького, народився 1 вересня 1975 року. Навчався у школі №1, а також у ПТУ №6. Після строкової служби він працював шахтарем, перш ніж долучитися до війська.
У вересні 2024 року Віталій вступив до лав Збройних Сил України і став механіком-водієм танка. 8 грудня 2024 року він загинув, стримуючи наступ ворога біля Новооленівки на Донеччині. Вважався зниклим безвісти до вересня 2026 року, коли результати експертизи підтвердили його смерть.
Віталій Бурченко – від охоронця до бійця
Віталій Бурченко народився 16 березня 1976 року у Кропивницькому. Навчався в Бережинському ліцеї «Лідер», потім пройшов фахову підготовку у ПТУ №6. Працював у галузі охорони та будівництва.
У березні 2026 року Віталій став на захист Батьківщини, служив стрільцем стрілецького відділення. Мав статус учасника бойових дій. Під час завдання біля Святогорівки отримав тяжкі поранення, лікувався у Берліні, але, на жаль, травми виявилися несумісними з життям. Він пішов із життя 18 серпня 2026 року.
Пам’ять про героїв у світлинах
У пам’ять про воїнів, якими вони були в житті та під час служби, зібрано низку зворушливих світлин із церемонії прощання:
- Моменти з останніх прощань із захисниками;
- Рідні та друзі, які прийшли вшанувати загиблих;
- Дзвін пам’яті та покладання квітів на могилки.
Пам’ятаймо наших героїв
Життя цих хоробрих чоловіків і їхній останній внесок у захист України залишаються в серцях рідних, знайомих і всіх, хто цінує свободу. Їхня історія – це нагадування про ціну миру та незламність українського духу.
Додаткова інформація
Нещодавно Кропивницька громада також провела в останню путь трьох інших військовослужбовців. Серед них був батько п’ятьох дітей із Приютівської громади, який загинув на фронті, захищаючи рідну землю.
