Як загострення конфлікту на Близькому Сході впливає на економіку Китаю
Зростання цін на нафту та загрози для енергетичної безпеки КНР
Ціни на нафту піднялися до найвищих позначок за останні чотири роки після початку військових дій у регіоні. Позаминулого тижня США та Ізраїль здійснили напад на Іран — союзника і фінансового партнера Китаю. Бойові дії фактично припинили майже весь морський рух через Ормузьку протоку, яка є ключовою транспортною артерією для енергоносіїв та товарів, що постачаються в Китай.
Саме тому нині КНР стоїть на межі значних економічних ризиків через цей конфлікт. Іран неодноразово був для китайців джерелом дешевої нафти. Окрім того, у регіоні Чжунгуо ефективно співпрацював з урядами, які зацікавлені в розповсюдженні технологій відновлюваної енергетики та інших інновацій.
Стратегічний розворот: Близький Схід як новий центр торгівлі
У 2025 році економічна залежність Китаю від Близького Сходу стала ще більш очевидною. Через посилення торговельної конкуренції з США, який раніше був основним ринком збуту китайських товарів, Південно-Західна Азія перетворилася на основний напрямок експорту. Ось кілька фактів:
- Об’єми продажів китайських автомобілів в Об’єднаних Арабських Еміратах збільшилися найшвидшими темпами;
- Попит на китайську сталь у Саудівській Аравії та її сусідів зріс удвічі;
- Експорт з Китаю в цей регіон зріс майже вдвічі швидше, ніж на інші світові ринки.
Китайські інвестиції тут також ростуть швидше, ніж будь-де у світі. З 2019 по 2024 рік прямі вклади КНР у регіон склали близько 89 мільярдів доларів.
Вразливість китайських інтересів через військові дії
Зараз торгові зв’язки Китаю опинилися під безпосередньою загрозою. Американські та ізраїльські військові удари по Ірану викликають відповіді у вигляді атак на ключову інфраструктуру різних країн регіону, зокрема:
- порти й судна;
- нафтові та газові трубопроводи;
- опріснювальні установки;
- центри обробки даних.
Це ставить під удар не лише енергетику, а й міжнародні вантажні перевезення через Ормузьку протоку.
Крім того, Китай має суттєві кредитні позики у регіоні. Частка глобальних позик і грантів КНР, що припадає на Близький Схід, подвоїлася і у 2023 році сягнула 10%.
Розмаїття китайських інвестицій у ключові галузі Близького Сходу
У Катарі китайські банки інвестують у масштабне розширення заводу з виробництва стисненого природного газу, де державна Sinopec володіє часткою у проєкті «North Field East». Ці об’єкти стали об’єктом атаки минулого тижня.
Інші приклади інвестицій включають:
- Гавань Хайфа в Ізраїлі та порт Халіфа в Еміратах — інфраструктура, керована китайськими компаніями;
- Іранські енергетичні мережі й нафтохімічні підприємства, побудовані та експлуатовані китайським бізнесом;
- Проєкти з опріснення води в Саудівській Аравії, ОАЕ, Омані та Іраку — наймасштабніші серед азійських інвестицій.
Відомо, що мережа проектів охоплює численні держави, і для Китаю цей регіон є важливим майданчиком для подальшого розвитку бізнесу.
Технічне домінування та перспектива малих підприємств із Китаю
Великі гравці високотехнологічного сектору — Huawei, Alibaba, Tencent — відкрили офіси в Дубаї, де співпрацюють із такими глобальними корпораціями, як Microsoft, Meta, Google. На ринку смартфонів регіону помітний стрімкий ріст інтересу до китайських брендів Transsion, Xiaomi і Honor, які конкурують з південнокорейським Samsung.
Поряд із цьому, й дрібні підприємці бачать у регіоні можливості. Наприклад, китайська підприємиця Хайян Чжан почала свій бізнес в Дубаї, підтримуючи іноземних інвесторів у нових проєктах з енергії.
Однак через загострення конфлікту деякі компанії вже почали виводити персонал на віддалену роботу або тимчасово припиняти діяльність. Баїду призупинив сервіс роботаксі, а платформа з доставки їжі Keeta попередила про можливе часткове припинення послуг.
Енергоімпорт з регіону: економічні виклики для Китаю
Нафта з Близького Сходу — невід’ємна частина енергетичної безпеки Китаю. Понад половина імпорту морської нафти надходить саме сюди, причому близько чверті з цієї частки припадає на Іран. Хоча іранська нафта знаходиться під санкціями США, Китай залишається головним її покупцем, імпортуючи понад 13% від всього об’єму морської нафти у 2025 році.
КНР також керує трьома великими трубопроводами з Росії та Казахстану, проте втрати іранських постачань будуть відчутними, бо альтернативи доступні лише за вищими цінами.
Дипломатія й реакція Китаю на загострення конфлікту
Незважаючи на глибокі фінансові та торгові зв’язки, Китай опинився в однакових із іншими країнами ризиках через конфлікт. Пекін засудив удари США та Ізраїлю і закликав до припинення бойових дій.
У відповідь на ескалацію дипломат високого рівня Ван І активно контактував зі своїми колегами з Ірану, Оману, Ізраїлю, Саудівської Аравії та ОАЕ.
Перешкоди торгівлі та наслідки для логістики
Погрози Ірану призвели до неможливості пересування по Ормузькій протоці. Це кризове явище торкнулося не тільки енергоресурсів, а й вантажів на великих контейнеровозах.
Китаянський компанія Cosco припинила бронювання маршрутів через протоку, а датська Maersk призупинила критично важливі ланцюги постачання в регіоні.
За спостереженнями китайської підприємниці в Дубаї, американські бізнесмени та топ-менеджери почали масово залишати зону конфлікту, що водночас створює нові ніші для інвестицій китайських компаній, які поки залишаються в регіоні.
