Помічники Дональда Трампа зосереджені на виконанні волі президента, а не на спробах впливати чи змінювати його рішення. Внутрішня динаміка адміністрації в контексті конфлікту з Іраном свідчить про суттєву трансформацію ключових фігур зі скептиків військових дій у їх активних виконавців. Про це повідомляє «Главком», посилаючись на джерела CNN.
Одним із найяскравіших прикладів такого повороту є позиція віцепрезидента Джей Ді Венса. Колишній морський піхотинець і прихильник політики невтручання спершу висловлював вагомі застереження щодо можливого загострення ситуації, але згодом підтримав ідею швидкого та рішучого удару по Ірану. Ця переміна в поглядах розглядається як стратегічний крок із огляду на вибори 2028 року, адже успішна операція може значно підсилити його політичний потенціал, а тривалий конфлікт загрожує втратою підтримки серед антиінтервенційного крила республіканської партії.
Схожі тенденції простежуються й серед інших високопосадовців адміністрації:
1. Державний секретар Марко Рубіо, попри початкову обережність, поступово змушений балансувати між управлінням терміновими кризами — зокрема, евакуацією американських громадян — і відкритою підтримкою політичного курсу президента Трампа.
2. У Міністерстві оборони зростають побоювання через невизначені строки проведення операції «Епічна лють» та обмежені запаси озброєнь.
3. В адміністрації відсутні відкриті дискусії: радники президента переважно зосереджені на безумовній реалізації його волі, а не на спробах коригувати його рішення, що створює значні ризики через відсутність чітко визначеної стратегії завершення конфлікту.
Крім військових аспектів, адміністрація зіткнулася з серйозними економічними викликами. Переривання постачання нафти через Ормузьку протоку спричинило стрімке підвищення цін на пальне в Сполучених Штатах, що негативно позначається на внутрішніх рейтингах Трампа напередодні проміжних виборів. Намагання уряду стабілізувати ситуацію — зокрема шляхом страхування нафтових танкерів — поки що не здатні заспокоїти інвесторів. У своїй стратегії команда президента ставить перед собою керовані завдання:
– знищення військового потенціалу Ірану без прямої зміни режиму;
– ухвалення того, що доля регіону може бути включена у довготривалі політичні врегулювання, які триватимуть місяцями й навіть роками.
Раніше Дональд Трамп публічно заявив, що уряд Куби «скоро впаде», а після відсторонення нинішнього режиму він планує призначити Марко Рубіо своєрідним намісником на острові.
Президент США чітко дав зрозуміти журналістам, що «наступним завданням» його адміністрації після Ірану стане Куба.
Нагадуємо, що Дональд Трамп нещодавно зробив жорстку заяву щодо ситуації на Близькому Сході. Білий дім більше не розглядає варіанти дипломатичних компромісів чи поступового врегулювання конфлікту — Вашингтон офіційно перейшов до ультиматумів і очікує від Тегерану повної капітуляції.
Водночас Трамп вважає, що разом із союзниками Сполучені Штати можуть зробити Іран «більшим, кращим і сильнішим».
