Руйнування на узбережжі Венесуели: що стало причиною потужного землетрусу
Землетруси — явище неабияк небезпечне, особливо для мешканців Каракаса та прибережних міст Венесуели, таких як Ла Гваїра та Катія-ла-Мар. У цих регіонах сумні збіги обставин зробили червневий землетрус 2026 року надзвичайно руйнівним навіть для віддалених від епіцентру районів.
Подвійний удар: чому було двоє землетрусів
Цей землетрус був не одинарним, а подвійним із проміжком у 39 секунд — у наукових колах це називають «подвійником». Перший поштовх мав магнітуду 7,2, другий — сильніший із показником 7,5.
Завдяки цьому будівлі потерпіли від тривалішого та хаотичного коливання, ніж за звичайних умов. За словами експертів, перший землетрус, ймовірно, спровокував другий, що суттєво збільшило руйнівний ефект.
У результаті загинуло понад 2200 людей, понад 400 будівель повністю зруйновані, а сотні – пошкоджені.
Напрямок руху та поширення поштовхів
Сейсмічні хвилі першого поштовху розповсюдились у всі боки, проте саме ті, що рухалися на схід, досягли розлому Сан-Себастьян, викликавши другий, потужніший землетрус. Розлом простягнувся більш ніж на 160 кілометрів в напрямку Каракаса — столиці Венесуели.
Як пояснюють геофізики, могли бути дві траєкторії руху, але те, що розлом розвинувся на схід саме до густонаселених районів, стало нещасливою випадковістю для жителів.
Початкове розходження відбулося на розломі Боконо, який історично був джерелом потужних підземних поштовхів ще у 19 столітті.
Супутникові знімки підтвердили, що другий землетрус рухався уздовж відомого тектонічного розлому Сан-Себастьян, який є межею між двома літосферними плитами.
Зсув ґрунту після поштовху
Порівняння супутникових даних до та після землетрусу дозволило розрахувати масштаб зсуву ґрунту. В прибережних зонах, наприклад у місті Ла Гваїра, ґрунт зсунувся на півтора фута на захід.
Розлом Сан-Себастьян є зсувним за типом, тобто рух відбувався переважно горизонтально: північна частина міста потягнулася на схід, а південна — на захід.
Ці зміни особливо помітні на території міжнародного аеропорту імені Симона Болівара, який розташовано прямо над розломом. Північна і південна частини аеропорту «роз’їхалися» в протилежні сторони, хоча тріщин на поверхні не зафіксовано.
Ефект напрямленості «directivity»
Ще одним чинником, який ймовірно посилив поштовхи у східних районах, став ефект «направленості». Цей феномен нагадує підсилення хвиль перед носом човна або звукового сигналу попереду мотоцикла.
Як вважають вчені, рух розлому на схід міг підсилити сейсмічні коливання прямо у напрямку Каракаса, що суттєво посилило руйнування у цьому регіоні.
Мілководність землетрусу: чому удари були особливо сильні
Землетрус почався на досить неглибокій глибині — приблизно 10 кілометрів під поверхнею. Це означає, що енергія поширювалася дуже близько до поверхні, збільшуючи відчуття і шкоду від поштовхів.
Вчені зазначають, що поверхня, покрита м’яким осадовим матеріалом, як от слабосцементований ґрунт, здатна посилювати сейсмічні хвилі. Такий ґрунт є типовим для багатьох населених пунктів Венесуели.
Розлом Сан-Себастьян простягнувся приблизно на 180 кілометрів у напрямку густонаселених приморських міст, що пояснює широку зону сильних коливань.
Наслідки на узбережжі: руйнування будівель
Через м’якість ґрунту у приморських містах було зруйновано велику кількість будинків. Наприклад, у районі Плая Гранде знищено щонайменше 246 будівель, всі вони розташовувалися на зонах з осадовими ґрунтами, безпосередньо над розломом Сан-Себастьян.
Інфраструктура була вражена найсильніше саме у низинних зонах, де ґрунт найактивніше підсилював рухи землі.
Особливості осадових ґрунтів і їх вплив на руйнування
Уміст і товщина осадових відкладень визначають, які саме частоти сейсмічних хвиль будуть посилені. Якщо ці коливання збігаються з резонансною частотою будівлі — будівля буде інтенсивніше хитатися.
Саме ця резонансна взаємодія могла привести до посилення руйнувань у багатьох будівлях прибережних районів.
Архітектори та інженери мають враховувати ці властивості ґрунту при проєктуванні сейсмостійких споруд.
Кількість зруйнованих будівель:
- 152 будівлі повністю зруйновані уздовж узбережжя;
- Десятки будівель отримали серйозні пошкодження;
- Висотні споруди у прибережних районах, таких як Каракас, пережили коллапс.
Додаткові фактори руйнівності
Венесуельські норми сейсмобезпеки вважаються одними із найсучасніших у Латинській Америці, але питання — наскільки чітко вони виконувалися під час будівництва. Оцінку цього можна буде зробити лише після завершення пошуково-рятувальних робіт.
Експерти вказують на кілька можливих причин руйнувань:
- використання «м’яких поверхів» — слабших поверхів у багатоповерхівках;
- нестача арматури або неякісне армування опор будівель;
- старі споруди, які не відповідали новим стандартам безпеки.
Водночас деякі будівлі, хоч і пошкоджені, залишилися стояти, що дало шанс людям врятуватися.